Відсьогодні, 19 березня 2019 року набули чинності зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру якими, зокрема, запроваджено моніторинг розгляду звернень щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру або користування відповідними відомостями.
Відповідна Постанова Кабміну «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 18 липня 2018 року №170 розміщена на сайті Верховної Ради.
Як пояснили юристи, опитані Mind, основною ідеєю змін було удосконалення процедури надання певних адміністративних послуг у сфері ведення Державного земельного кадастру.
«Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями Державного земельного кадастру», – пояснила адвокат Адвокатського об’єднання «Бауман Кондартюк» Тетяна Харіна і додала, що он-лайн моніторинг запроваджено для усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі.
У той же час, за її словами, документом удосконалено механізм реєстрації заяви про здійснення держреєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, – «це унеможливлення надання необґрунтованих відмов під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру».
У свою чергу, партнер K.A.C.Group Corporate Lawyers & Tax Advisors Тетяна Кузьмич, підтверджує, що Порядок у багатьох питаннях усуває неточності та невизначеності, що існували під час вчинення реєстраційних дій та слугували підставою для маніпуляцій та зловживань з боку посадових осіб, наділених владними повноваженнями.
«Сьогодні у державі склалась хвороблива ситуація з питань володіння та користування земельними ділянками, за якої власники та користувачі тривалий час перебувають у конфлікті з державними органами, кількість судових справ зашкалює, а осіб, права яких порушуються – взагалі відсутня статистика. Найболючішим питанням є технічні помилки, що існують на кадастровій карті, перетин поворотних точок і неможливість їх усунення через ненадання повної інформації реєстраторами», – наголосила Кузьмич.
За її словами, документ ретельно визначає порядок дії уповноваженими особами, а також наділяє реєстраторськими повноваженнями більше коло осіб, що неминуче має призвести до позитивних наслідків, а з урахуванням прийняття проекту закону №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» в найближчому майбутньому – «має покращити стан зі схемами рейдерського захоплення через використання нормативних прогалин у сфері реєстраційних дій».
Згідно із документом, моніторинг розгляду звернень щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру або користування відповідними відомостями повинен забезпечувати облік, оприлюднення, можливість пошуку та копіювання у відкритому доступі за допомогою веб-сервісів офіційного веб-сайту Держгеокадастру інформації про кількість відповідних звернень, стан та результат розгляду кожного окремого звернення.
Нагадаємо: антирейдерський законопроект (№8121) було внесено у Верховну Раду у березні 2018 року. У першому читанні документ було прийнято влітку минулого року. Наразі законопроект готують на розгляд до другого читання.