До 2050 року клімат Лондона буде схожий на сьогоднішній у Мадриді, погода в Парижі буде більше нагадувати австралійську Канберру; Стокгольм буде нагадувати Будапешт, а в Москві буде так, як зараз у болгарській Софії. Про це йдеться в новому дослідженні вчених-кліматологів з ETH Zurich, пише Phys.org.
Вчені навмисно використовували оптимістичні сценарії, тобто припустили, що викиди СО2 до середини століття стабілізуються, а середній рівень температури в світі підвищиться лише на 1,4 С.
Дослідники вивчили клімат 520 великих міст світу, використовуючи 19 змінних, які відображають мінливість температури і опадів.
Зміни будуть найзначнішими для великих тропічних міст світу, таких як Куала-Лумпур, Джакарта і Сінгапур – тут будуть спостерігатися екстремальні погодні явища і сильні засухи.
По всій північній півкулі міста у 2050 році будуть нагадувати місця, які зараз розташовані на 1000 кілометрів на південь.
Загалом 77% міст світу відчують «разючі зміни» в кліматичних умовах, в той час як 22% будуть відчувати зовсім нові умови, тобто те, з чим ніколи раніше не стикалися.
У Європі літо і зима стануть теплішими, із середнім збільшенням на 3,5 і 4,7 градуси С відповідно.
Хоча моделювання, яке використовується в аналізі, не є новим, мета дослідження полягала в тому, щоб подати цю інформацію таким чином, щоб вона спонукала політиків діяти.
«Мета цієї статті – дати кожному можливість краще зрозуміти, що відбувається з кліматом», – пояснив автор дослідження Жан-Франсуа Бастен.
Бастен, уродженець Бельгії, додав, що не впевнений, що до 2060 року в його країні взимку ще збережуться морози, які є необхідною умовою для стратифікації насіння пшениці.
У міру підвищення температури влітку все більше людей в північній Європі будуть купувати кондиціонери, збільшуючи навантаження на електричні мережі і, можливо, створюючи замкнене коло, додав він.
«Вже понад 30 років більшість з нас згодні з тим, що зміни клімату викликані діяльністю людини, але ми все ж не можемо реально почати щось робити на глобальному рівні», – зазначив кліматолог.
Нагадаємо, вчені назвали найдешевший спосіб боротьби з глобальним потеплінням.