Кабінет Міністрів на засіданні 25 вересня підтримав законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Про це повідомляє прес-служба Кабміну.
Він спрямований на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу та адаптує законодавство у сфері запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої директиви ЄС 2015/849 та регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Фахівці Мінфіну працювали над проєктом закону спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні». Прийняття законопроєкту дозволить виконати одну з ключових умов для надання Європейським Союзом другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро в жовтні 2019 року.
Проєкт закону, зокрема, пропонує спростити процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 000 до 400 000 грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4.
Крім того передбачається застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції та діяльність. Також буде застосовано автоматизацію процесу надання інформації та збільшення терміну для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів.
«Проєкт закону деталізує механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робить більш справедливими санкції за порушення цих вимог. На думку авторів проєкту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як було раніше», повідомили у прес-службі уряду.
Також зазначається, що проєкт закону вводить обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу; встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.
Додамо, що даний проєкт закону був зареєстрований у Верховній Раді за №2179 25 вересня 2019 року.
Нагадаємо, 22 вересня, як писав Mind, прездент Володимир Зеленський видав указ про невідкладні заходи в економіці, розвитку регіонів та запобіганні корупції. Цей документ містить перелік доручень Кабміну з конкретними термінами їх виконання.