Рада підтримала новий Митний кодекс: що зміниться для бізнесу
Законопроєкт оновлює правила визначення митної вартості, митного боргу та обміну митними даними
Верховна Рада 18 серпня ухвалила за основу проєкт нового Митного кодексу України (№15450), який має узгодити українське митне законодавство з правом Європейського Союзу. Документ є одним із ключових кроків для виконання вимог переговорного розділу «Митний союз» у межах процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомила пресслужба ВР.
Проєкт кодексу базується на ключових регламентах ЄС і передбачає комплексне оновлення митного законодавства. Зокрема, він запроваджує єдину з Євросоюзом митну термінологію, нові підходи до визначення митної вартості, митного боргу та статусу товарів, а також модернізує митні процедури відповідно до європейської моделі.
Серед ключових змін для бізнесу:
- повний перехід на митну термінологію ЄС;
- запровадження європейської концепції митних процедур, митного боргу та митного нагляду;
- створення правових засад для обміну та зберігання митних даних за європейськими стандартами;
- оновлення правил визначення митної вартості, зокрема із закріпленням права бізнесу бути почутим у разі її неприйняття митними органами;
- запровадження обов'язкового подання інформації, пов'язаної з безпекою, перед вивезенням товарів;
- перехід до європейської моделі застосування пільг зі сплати ввізного мита зі збереженням чинних українських пільг до набуття членства в ЄС;
- збереження чинності авторизацій, отриманих до введення нового кодексу в дію.
Водночас законопроєкт не передбачає змін ставок ввізного мита – вони, як і раніше, визначатимуться окремим законом про Митний тариф України.
Оновлено о 12:50: Водночас однією з найбільш дискусійних норм законопроєкту (№ 15450) стали положення щодо розширення повноважень митних органів. У редакції документа, ухваленій у першому читанні, передбачалося, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, забезпечуватиме здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування у справах про контрабанду. Для цього пропонувалося створити в структурі митних органів спеціалізований правоохоронний підрозділ, який матиме повноваження з виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності митниці.
Однак ще 5 серпня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав такі законодавчі пропозиції передчасними. За результатами обговорення народні депутати дійшли висновку, що створення правоохоронного підрозділу в системі митних органів потребує додаткового аналізу з огляду на триваючу реформу митниці.
Комітет рекомендував під час підготовки законопроєкту до другого читання виключити норми, які наділяють митні органи повноваженнями щодо оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, а також передбачають створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу. На думку членів комітету, до цього питання доцільно повернутися лише після повного завершення реформи митних органів і проведення переатестації їхніх працівників.
Бекграунд. Раніше Mind пояснював, що чи вимагає ЄС від України розслідувати контрабанду Держмитслужбою; іза яким принципом працюють митні органи ЄС.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].


















