Ексміністр охорони здоров'я Уляна Супрун вважає помилкою законодавче визначення переліку препаратів для лікування хворих на коронавірус COVID-19, адже науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки їх застосування наразі немає. Про це вона повідомила на своїй сторінці в Facebook.
«Затвердження такого протоколу на рівні країни – дуже небезпечне явище і загалом виглядає як масовий експеримент на українцях. Чому? Аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень, щоби впевнено опиратися на доказовість. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування. Зараз клінічні дослідження – це єдиний спосіб довести ефективність і головне безпеку препарату», – наголошує Супрун.
У затвердженому протоколі серед препаратів, які рекомендується застосовувати, – гідроксихлорохін та препарати на основі хлорохіна (протималярійні препарати, хоч першим також лікують ревматологічні захворювання), а ще – лопінавір/ ритонавір (обидва застосовуються в комплексі проти ВІЛу), ремдесивіру (противірусний препарат), тоцилізумаб (лікування ревматологічних захворювань), передає Укрінформ.
«Тобто – це всі ті препарати, які наразі застосовуються медиками по всьому світу при лікуванні COVID-19 і дали певний позитивний ефект», – зазначається в повідомленні агентства.
Водночас співрозробник протоколу, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. Богомольця Ольга Голубовська наголошує, що хочі наразі в свті не існує наукових доказів ефективності будь-якого препарату, цивілізовані країни користуються механізмом застосування рятівних схем лікування хворих.
В основу прийнятого проколу були покладені клінічні настанови лікування хворих на COVID-19 у Бельгії, Франції, Швейцарії, Китаї, Італії та Нідерландах. Однією з його переваг є захист лікаря під час прийняття рішень щодо лікування COVID-19
Проте, наразі необхідно забезпечити його швидке оновлення. Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П.Л.Шупика Федір Лапій зазначає, що інформація щодо підходів терапії COVID-19 оновлюється практично щодня. Проте Міністерство не може достаньо швидко реагувати наказами на оновлену наукову інформацію про підтвердження або скасування даних щодо ефективності обраних препаратів.
«Тож лікар буде залежати від такої складової. Уявімо, що з’явиться інформація про неефективність використання гідроксихлорохіну (хлорохіну), який значиться в протоколі лікування. Виходить, що призначення цього препарату лікарем зможе розглядатися в суді. В даному випадку медичному працівнику буде важко себе захистити», – наголошує Лапій.
Зазначається, що також потрібне окреме роз’яснення від юристів щодо отримання інформованої згоди пацієнта, адже документ розроблений від першої особи.
«Коли ми говоримо про те, що пацієнт перебуває у критичному стані, підключений до апарату штучного дихання, то нічого підписати він не зможе. А в наказі не йдеться про те, що інформовану згоду може заповнити його законний представник. Тому, можливо, потрібне роз’яснення, що право на надання інформованої згоди мають близькі родичі або дружина чи чоловік пацієнта», – додав Лапій.
Нагадаємо: міністерство охорони здоров’я запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на коронавірус COVID-19.