Велика палата Верховного суду не стала застосовувати норми банківського закону № 590-ІХ (так званий антиколомойський закон) у справі про списання 1 млрд грн депозитів сім'ї бізнесменів Григорія й Ігоря Суркіса внаслідок націоналізації «ПриватБанку». Про це йдеться в тексті рішення Великої палати, яка була опублікована 22 вересня.
Своїм позовом Суркіси намагалися скасувати постанову НБУ №105, у частині, де регулятор визнає їх пов'язаними з ексвласником «ПриватБанку» Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Коломойським володіє медіахолдингом «1+1».
15 червня Велика палата постановила закрити виробництво. Тоді представники держави припускали, що суд задовольнив клопотання НБУ і застосував норми банківського закону (прийнятий 13 травня 2020), які прямо забороняють скасовувати рішення державних органів.
Згідно з текстом рішення, Верховний суд вирішив взагалі не розглядати питання застосування норм закону в справі Суркісів, вказавши, що «клопотання НБУ слід скасувати, оскільки провадження підлягає закриттю на інших підставах».
Зокрема, в пунктах 80-81 рішення ВП йдеться, що «позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення НБУ від 13 грудня 2016 №105 в частині визнання позивачів пов'язаними «ПриватБанком» особами за своєю суттю – це не позовна вимога, а підстава для позовної вимоги. Причиною звернення позивачів до суду є їх прагнення отримати від банку грошові кошти».
Нагадаємо, Велика палата Верховного суду (ВС) передала до Печерського районного суду Києва справу за позовом сім'ї Суркісів, в якому вони оскаржують ухвалу їх центробанком пов'язаними з «ПриватБанком» особами та обмін їхніх коштів у банку (на суму понад 1 млрд грн) на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн