Головний представник США по Ірану Елліот Амбрамс заявив, що адміністрація Трампа запланувала посилення санкцій проти Ірану в останні місяці свого перебування при владі. Як повідомляє Reuters, він також закликав новообраного президента Джо Байдена продовжувати використовувати важелі впливу, щоб домогтися угоди, яка скоротить регіональні та ядерні загрози, які надходять від Ісламської республіки.
Абрамс заявив, що адміністрація Трампа планує подальший тиск на Тегеран, ввівши санкції щодо зброї, зброї масового знищення і прав людини.
«У нас буде наступний тиждень, і тиждень після, і тиждень після – протягом усього грудня та січня діятимуть санкції, що стосуються зброї, зброї масового знищення, прав людини. ... це буде тривати ще пару місяців, до самого кінця », – сказав він..
Спецпредставник по Іран застеріг Байдена та його нову адміністрацію від повторення того, що він назвав помилками колишнього президента Барака Обами під час переговорів з ядерної угоди 2015 року. Як відомо, Дональд Трамп в односторонньому порядку відмовився від цієї угоди два роки тому.
За словами Абрамса, переговори з Іраном можуть відбутись у 2021 році. Він додав, що потенційна угода буде укладена при адміністрації Байдена.
«Ми думаємо, що у адміністрації Байдена є прекрасні можливості, тому що санкції надають їй так багато важелів», – сказав Абрамс та додав, що бачить змогу працювати з Францією, Німеччиною і Великобританією, а також з союзниками в регіоні, щоб укласти угоду, яка усуватиме як ракетні, так і регіональні загрози з боку Ірану.
«Якщо ми відмовимося від наявних у нас важелів, це буде дійсно трагічно і безглуздо. Але якщо ми скористаємося цим, я думаю, є шанс на конструктивну угоду, яка розв'яже ці проблеми », – додав він.
Байден, який повинен вступити на посаду 20 січня, заявив, що поверне США до іранської ядерної угоди, якщо Іран відновить виконання умов.
Нагадаємо: раніше цього тижня Сполучені Штати оголосили про широкомасштабний новий пакет санкцій проти Ірану.
Санкції, серед іншого, націлені на фонд, контрольований верховним лідером аятолою Алі Хаменеї. Департамент ввів санкції проти того, що він назвав «ключовою мережею заступництва верховного лідера». До чорного списку потрапив Фонд пригноблених («Боняд Мостазафан», Bonyad Mostazafan), який контролюється аятолою, а також 10 осіб і 51 організація, пов’язані з ним.