Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) більшістю голосів визнав скаргу України на Російську Федерацію про порушення прав людини у Криму «частково прийнятною» до розгляду по суті. Рішення супроводжуватиметься вироком на пізнішому етапі. Про це йдеться у пресрелізі суду.
Справа стосується позиції України щодо застосування Російською Федерацією «адміністративної практики», яка призвела до порушення з боку РФ Європейської конвенції з прав людини.
«Український уряд стверджує, що РФ із 27 лютого 2014 року здійснює ефективний контроль над АР Крим та містом Севастополем, які є невід’ємними частинами України. Здійснення такої юрисдикції над ситуацією (Росією у Криму – ред.) призвело до численних порушень Конвенції. Уряд вважає, що ці порушення стали результатом загальної адміністративної діяльності з боку Російської Федерації», – пояснили суть справи у ЄСПЛ.
Міністр юстиції Денис Малюська розцінив перехід до розгляду Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) по суті справи України проти РФ щодо окупації півострова Крим як проміжну перемогу в серії справ України проти Росії в цьому суді.
«Перемога! Перша проміжна перемога у серії справ України проти Росії у Європейському суді з прав людини! Сьогодні ЄСПЛ оголосив рішення, яким визнав прийнятною справу Україна проти Росії (щодо Криму) та перейшов до розгляду справи по суті», – написав Малюська на своїй сторінці у фейсбуці.
За його словами, у справі є декілька важливих аспектів: юридичний, комунікаційний і в протидії гібридній агресії РФ.
«Юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора. Комунікаційний: і ми, і Рада Європи даємо потужний меседж, Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних», – написав міністр.
Він також зазначив, що рішення ЄСПЛ є потужним юридичним ударом по міфології, яку використовує РФ у гібридній війні. «У протидії гібридної війні Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їх внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені... Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення», – наголосив Малюська.
У Суді нагадали, що ця справа – Україна проти Росії – сформована із двох позовів: від 13 березня 2014 року і 26 серпня 2015 року – та стосується подій у Криму і на сході України. 11 червня 2018 року ці два позови були об’єднані у нову справу Україна v. Росія (щодо Криму).
Окрім міждержавних справ, порушених Україною проти РФ у ЄСПЛ, у Суді розглядається понад 7 000 індивідуальних позовів, які стосуються російської окупації Криму, збройної агресії на сході України, а також подій в Азовському морі.
Як повідомлялося раніше, в окупованому Криму пересохло водосховище, яке забезпечувало водою жителів Сімферополя.