У сьогоднішніх умовах продовжувати фінансування видобутку викопного палива – це те саме, що для банку (і світової економіки) видавати субстандартні кредити на іпотеку, тобто кредити для позичальників з проблемною кредитною історією і низькими доходами. Навіть якщо це дає короткострокові доходи – в майбутньому це призведе до кризи, як це сталося в 2008 році.
Про це йдеться в доповіді, підготовленній для Всесвітнього економічного форуму-2021.
З моменту підписання Паризької кліматичної угоди у 2015 році 33 великих глобальних банки колективно вклали $1,9 трлн у викопне паливо. Недавній аналіз WRI показує, що з 2016 по 2018 рік рівень фінансування викопного палива банками майже вдвічі перевищував середній річний обсяг таких кредитів. У цьому зацикленні на короткостроковому прибутку та недооцінюванні рівня ризику можна почути тривожні відгомони фінансової кризи 2008 року.
Набагато гірший – і за нинішньої тенденції більш імовірний – ризик виникає через невиконання цілей Паризької угоди. Це сталося через те, що не вдалося добитися швидкого переходу від вугільних електростанцій до відновлюваної енергетики. Це «ризик переходу», або те, що Марк Карні, екс-керівник Банку Англії і нещодавно призначений Спеціальним посланником ООН з кліматичних дій і фінансів, назвав «катастрофічним сценарієм ведення бізнесу».
Політики, компанії і фінансові установи не вживають заходів, які б відповідали масштабам надзвичайної кліматичної ситуації, і не враховують обмежений час, що лишається для досягнення цілей, поставлених в Парижі.
У недавньому звіті про хід реалізації проекту Climate Action 100+ – найбільшої ініціативи інвесторів в сфері клімату – вказано, що за два роки тільки 9% зі 161 компанії знизили викиди до рівня, який допоможе втримати глобальне потепління нижче 2 ° C.
Економіці знадобиться $90 трлн у наступні 10 років для досягнення цілей Паризької на період до 2030 року.
Проте досі викопне паливо, як і раніше, залучає майже в три рази більше субсидій, ніж рішення в галузі клімату.
На тлі цих фінансових потоків Принципи відповідального банкінгу, які за підтримки ООН підписали 130 банківських установ, виглядають недієздатними. Без конкретних цілей банки ризикують перетворити цю ініціативу на ще один інструмент «грінвошингу».
Політики, схоже, вважають, що слід дотримуватися тільки добровільного, заснованого на прянику підходу до боротьби з найбільшою проблемою, яка нависла над світовою економікою.
В цей час викиди продовжують зростати, а корпорації, чий бізнес базується на викопному паливі, і далі отримують захмарні прибутки. Пора визнати, що цей підхід не працює. Пора переписати правила, щоб забезпечити необхідні трансформаційні зміни.
Які рішення будуть ефективними в цій ситуації?
Протидія глобальному потеплінню вимагає обмеження негативних дій, а не тільки стимулювання позитивних, наголошують автори доповіді.
- Центральні банки, маючи функції регулювання фінансової стабільності, повинні вжити додаткових заходів для усунення системних кліматичних ризиків.
- Слід ввести правила, які б забороняли кредитування та інвестиції у секторах з високим вмістом викидів вуглецю.
- Центральним банкам слід виключити викопне паливо та інші забруднюючі галузі зі своїх програм покупки активів і віддавати пріоритет тим секторам, які просувають перехід до низьковуглецевої економіки.
- Центральні банки мають наслідувати приклад Банку Англії і Центрального банку Нідерландів і включити ряд кліматичних сценаріїв у стрес-тести фінансових установ.
- Уряди зі свого боку повинні надати центральним банкам чітку установку на збереження фінансової стабільності – для цього повністю врахувати кліматичні ризики і працювати в напрямку декарбонізації.
- Звітність для банківських установ щодо розкриття фінансової інформації, пов'язаної з впливом на клімат, повинна бути обов'язковою.
- Урядам слід припинити субсидувати викопне паливо і стимулювати інвестиції у відновлювані джерела енергії.
Напередодні кризи 2008 року регулятори не помітили попереджувальних знаків. Банки, якими рухала жадоба короткострокового прибутку, не розуміли або ігнорували ризики.
Чи збираються цього разу фінансові установи зробити – і чи їм дозволять зробити – таку ж катастрофічну помилку? Якщо це так, то цього разу катастрофа буде не лише для банківської системи, а й для всієї планети.