Голова НБУ Кирило Шевченко керував «Терра банком» разом із регіоналами – ЗМІ

Банк упродовж декількох років контролювали одні та ті ж люди, що створювали ілюзію продажу активу в різні руки

Фото: Ковальчук Віктор/УНІАН

Голова Національного банку (НБУ) Кирило Шевченко брав активну участь в управлінні «Терра банком». Про це йдеться у розслідуванні The Page.

Видання повідомляє, що банк упродовж декількох років контролювали одні та ті ж люди, що створювали ілюзію продажу активу в різні руки.

У 2010 році Шевченко був у складі групи осіб, яка придбала «Терра банк». У той час він був заступником голови правління державного «Укргазбанку». Серед його «соратників» у придбанні «Терра банку» виявився Вадим Копилов – заступник міністра фінансів часів президента Януковича. Банк Шевченко та Копилов взяли під свій контроль завдяки ПрАТ «Українська стратегічна група» – ця компанія володіла 99,21% акцій «Терра банку».

«Шевченко відкрито володів 33% акцій ПрАТ «УСГ». А ось Копилов, будучи чиновником, близьким до Партії регіонів, з амбіціями на пост міністра фінансів, діяв через інших осіб: дружину Марину Ленінг, яка формально володіла його бізнесами, і Віктора Борсука, який представляв інтереси Копилова, володіючи 29,9% акцій ПрАТ «УСГ». Марина Ленінг очолила наглядову раду «Терра банку», а Віктор Борсук став членом наглядової ради... За сприяння друзів-регіоналів Кирило Шевченко зайняв пост голови правління банку. У цій ролі він пробув із 14 квітня 2010 до 11 квітня 2011 року. Але у квітні 2011 року банк спіткали кадрові зміни. Шевченка на посаді голови правління замінює Володимир Коцюба – близький друг Копилова і самого Шевченка», – йдеться в розслідуванні.

Зазначається, що після цього Шевченко спочатку обійняв посаду члена наглядової ради банку, а потім додав до неї посаду голови правління ПрАТ «УСГ».

«Це означає, що фактично Шевченко, де-юре не контролюючи «Терра банк», на ділі продовжує здійснювати за ним контроль через основного утримувача акцій установи. Тому рокіровка Шевченко – Коцюба виглядає не більш ніж заміною осіб, пов'язаних між собою дружніми та діловими відносинами людей», – підкреслюється в матеріалі.

У 2012 році Копилов і Шевченко продали свої частки в «Терра банку». Це при тому, що у 2010-2011 роках банк активно розвивався і навіть отримав нагороду Ukrainian banker awards 2012 у номінації «Найбільш динамічні банки».

Голова НБУ Кирило Шевченко керував «Терра банком» разом із регіоналами – ЗМІ

Придбав банк Руслан Циплаков, якого пов'язують з одним із синів експрезидента Віктора Януковича.

«Цей донецький комерсант, близький до сім'ї Януковича, був відомий як власник «Південкомбанку». Розслідування OCCRP показало, що під керівництвом Циплакова з рахунків «Південкомбанку» зникли $38 млн, а також масштабно фінансувалися збройні «тітушки», які атакували Майдан у 2014 році», – наголошується в розслідуванні.

Потім власником «Терра банку» в грудні 2013 року став Сергій Клименко. А кінцевим бенефіціаром банку виявився нардеп від «Партії регіонів» і кум колишнього міністра освіти Дмитра Табачника Максим Луцький. У 2014 році Клименко залишив посаду голови правління банку і призначив на неї Олега Савощенка – людину з команди Шевченка.

«При цьому сам Кирило Шевченко в березні 2014-го повертається у «Терра Банк» на спеціально створену для нього посаду президента, функціонал якої до кінця не ясний. Таким чином, як можна зрозуміти, хоча, на перший погляд, здавалося, що «Терра банк» переходить із рук до рук, на ділі його контролювали одні й ті ж люди. Протягом ряду років група осіб створювала ілюзію продажу банку, насправді ніколи не упускаючи контролю над ним зі своїх рук», – вказується в матеріалі.

Зазначається, що у рамках справи, відкритої на керівників і власників «Терра Банку», Державне бюро розслідувань (ДБР) під керівництвом ще Ірини Венедіктової вилучило практично весь масив документів. Тим часом фігуранти справи – Руслан Циплаков і Лідія Лівадна – переховуються: один у Росії, інша – в анексованому Росією Криму. Документи, які є в розпорядженні The Page, свідчать про те, що загалом збитки від схем у «Терра Банку» сягнули 6,4 млрд грн і окремо за операціями, пов’язаними з Meinl Bank, – 1,1 млрд грн.

Раніше Mind розповідав, куди пішли гроші з банків-банкрутів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS