Стало відомо, що великі торгові мережі заборгували українським виробникам близько $5 млрд.
Джерело. Про це йдеться в колонці члена Української ради бізнесу (УРБ), першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана агентству «Інтерфакс-Україна».
Деталі. Непран заявив, що національні торгові мережі посіли монопольне становище на ринку, займаючи понад 70%, всупереч антимонопольному законодавству та всім запобіжникам, встановленим проти недобросовісної конкуренції.
За його словами, користуючись своєю ринковою силою, мережі нав’язують постачальникам свої умови, які іноді невигідні вітчизняним виробникам та переробникам сільськогосподарської продукції й навіть шкодять українським споживачам.
«Попри норми європейських директив, які обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати 90, 120, а часом – і 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу обігових коштів і необхідність додаткового кредитування. Для мереж – безвідсотковий кредит, яким вони безплатно користуються необмежений час», – пояснив член ради бізнесу.
Непран зауважив, що йдеться про близько $5 млрд, якими рітейл користується на свій розсуд, затримуючи розрахунки з постачальниками. За його словами, ця ситуація продовжується майже десятиліття.
Крім того, супермаркети встановлюють на свій розсуд штрафи, санкції та додаткові доплати для виробників. Через зазначені приховані оплати торгова націнка, яка повинна складати 15-25%, сягає 40% і навіть 60%.
«Таким чином, вітчизняні агровиробники та переробники позбавлені можливості розвивати свій бізнес і повністю втрачають конкурентні переваги перед своїми колегами з інших країн», – вважає Непран.
Член ради бізнесу зазначив, що в ЄС врегулювали проблему панівного становища торгових мереж завдяки Директиві Європейського Парламенту та Ради, що забороняє дії, які можуть трактуватись як недобросовісні у відносинах між покупцями та постачальниками
За словами Непрана, Україна теж прагне розв'язати це питання. Зокрема з 2016 року Торгово-промислова палата намагається розв'язати конфлікт на саморегулівному рівні.
«Шість років тому під егідою АМКУ за нашого сприяння було укладено Кодекс доброчесності, де були прописані позиції та зобов'язання рітейлерів та виробників харчових продуктів. Проте торгові мережі відмовилися його підписувати: вочевидь, корпоративні інтереси виявилися вищими за здоровий глузд» – додав він.
Непран вважає, що наразі розв'язувати проблему потрібно за допомогою законодавчих та виконавчих актів:
«Зокрема, зобов’язати торгові мережі щонайменше вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх у порівнянні з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів та санкцій та прибрати масу інших речей, які вигідні лише одній стороні».
Бекграунд. Раніше три українські компанії підписали контракти на постачання кондитерської продукції до Саудівської Аравії.