Обраний у січні президент Чехії Петр Павел вважає, що НАТО має розглядати членство України в Альянсі одразу після війни.
Про це він заявив інтерв’ю «Суспільному».
Павел зауважив, що з точки зору технічної сумісності Україна вже виконала «домашнє завдання», а ЗСУ мають цінний досвід реальної війни, так само Україна є повністю сумісною з НАТО з точки зору цінностей і довгострокових стратегічних інтересів, і єдина проблема що залишається – триваюча війна, тому що прийняття України раніше загрожує прямим зіткненням Альянсу з росією.
Він підкреслив, що підтримав би вступ України в НАТО, оскільки, на його думку, «Україна заслуговує на те, щоб її розглядали як нового члена Альянсу».
Згадуючи Мюнхенську конференцію з безпеки, Павел зазначив, що більшість дискусій там «були надто оптимістичними» щодо війни в Україні.
«Відчувалося певне ігнорування можливих негативних впливів. Я згоден, потрібно мати добрі надії. Але набагато краще думати й про потенційні гірші результати. Тому я казав: зробімо усе, щоб Україна цього року здобула перемогу, але давайте також будемо готові до інших можливих результатів. Одним із них може бути більш тривала війна», – додав чеський лідер.
Бекграунд. Як проаналізував Mind, поза видимим позитивом на Мюнхенській конференції не можна не помітити окремі дивні речі: курс на повну підтримку України реалізується паралельно зі збереженням побоювань перед ескалацією і неконтрольованим розпадом рф.
«До власної інавгурації новообраний президент Чехії Петер Павел дозволяє собі бути контраверсійним: спочатку висловив песимізм стосовно перемоги України 2023 року, потім застеріг від такої перемоги, при якій розвалиться росія, а тоді нахапався критики й заговорив про потребу в нарощенні постачання озброєнь і фінансової підтримки для України. Павел – новачок у політиці найвищого дивізіону, тому міг просто невдало висловитися, чи хотів показати свою об’єктивність як колишній керівник Військового комітету НАТО, або озвучив думку, яка неофіційно має більше мовчазних прихильників», – розмірковує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Валюшко.