Власники Сенс банку тричі надавали Національному банку документи (один раз у травні і двічі в червні) щодо потенційних покупців, проте вони мали «суттєві недоліки».
Про це розповіла заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв'ю для «Економічної правди».
Надіслані документи, додала вона, не можуть бути прийняті в тому вигляді, у якому вони зараз. «Для нас важливі питання репутації, фінансової спроможності, походження коштів», – пояснила заступниця голови Нацбанку. «Та головне те, і це визнає сам банк, що через санкції цю угоду неможливо провести, а будь-які пропоновані механізми – це обхід санкцій. А це вже більш серйозні речі, які будуть впливати на нашу фінансову стабільність», – додала вона.
Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який зобов’язує НБУ виводити з ринку системно важливі банки, якщо проти їх власників запроваджені українські чи міжнародні санкції. Він також стосується Сенс банку, який до 1 грудня 2022 року мав назву Альфа-банк.
За словами Рожкової, закон стосується всіх системно важливих банків, яких наразі 15. Уточнюється, що санкційне законодавство розвивається активно, тому потенційна націоналізація може стосуватися не лише Сенс банку.
«Ми, як регулятор, маємо виконати закон, і ми його виконаємо, але, оскільки йдеться про системно важливий банк, має бути проведена підготовча робота», – наголосила заступниця голови НБУ. Вона також зауважила, що головним завданням регулятора є збереження фінстабільності.
Отже, наголосила Рожкова, усе має відбутися без шоку для клієнтів, ринку чи банків-кореспондентів. «Тому ми будемо виконувати закон тоді, коли будемо до цього готові», – зауважила вона.
Бекграунд. Раніше Мind повідомляв, що націоналізація Сенс банку навряд чи обійдеться без позовів до міжнародних судів.