У 2024 році росія стала єдиним експортером вугілля до Китаю, чиї постачання впали. Місце російських вугільників у забезпеченні країни зайняли монгольські.
Про це пише The Moscow Times.
Торік Китай закупив рекордні обсяги вугілля – 543 млн тонн, що на 14% більше, ніж у 2023 році. Збільшення імпорту забезпечили насамперед Австралія та Монголія – майже на 60% і 19% відповідно.
За обсягами постачань (близько 83 млн тонн у кожної) ці дві країни наблизилися до росії, чий експорт впав до 95,1 млн тонн.
Попри стратегічні зв'язки між Пекіном і москвою, росія програє, оскільки її вугілля занадто дороге, а нові санкції США можуть зробити цього року експорт ще менш привабливим для китайських покупців.
Монголія тим часом має вигоду від своєї близькості до Китаю та прагне закріпити це за допомогою кращого залізничного сполучення. На відміну від Австралії, яка постачає вугілля далеко й може реагувати на зростання цін в інших країнах Азії, переважна більшість клієнтів Монголії перебувають в одній країні.
Торік на Монголію припадало 60% імпорту коксівного вугілля для виплавки сталі свого південного сусіда. Попередні заперечення з міркувань національної безпеки щодо узгодження специфікацій колій країни з китайськими були подолані, і тепер уряд наполягає на поліпшенні залізничного сполучення на кордоні, що в кінцевому підсумку може подвоїти обсяги постачання вугілля до Китаю. Російська вугільна галузь, втративши західні ринки та зіткнувшись із падінням попиту в «дружніх» країнах, перебуває у кризі. Збитковою, за даними Росстату, виявилася половина підприємств галузі.
Бекграунд. Раніше Mind писав, що російсько-китайський проєкт з освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження Китаєм транскордонних платежів із росією.