Вимагаючи від своїх резидентів спільної праці з Україною, Європа забезпечує найлегший вихід на свої зовнішні ринки. Його забезпечують контрагенти, які перебувають у країнах – донорах фінансування.
Про це на Mind Export Summit 2025 розповіла Ольга Шаверіна, керівниця OIAIP, партнерка Mind Project Office.
За її словами, будь-яка програма інвестування або підтримки розвитку бізнесу передбачає, що не менше 30–50% закупівель за цими проєктами відбуватиметься у країні походження грошей.
«Європа у такий спосіб забезпечує нам більш, скажемо так, легкий вихід на свої зовнішні ринки, які будуть забезпечувати ті самі контрагенти, які перебувають у країнах, звідки прийде фінансування», – розповіла Шаверіна.
Вона радить, насамперед виробничим підприємствам, звертати увагу на програми підтримки від ЄБРР. Їхні гранти частково покривають закупівлю обладнання на чималі суми й надають підтримку малим підприємствам.
«Ця інформація дуже розрізнена, її важко відстежувати, тому я раджу, кожного разу, як ви шукатимете можливості в конкретній країні, пишіть листи до структур європейських банків розвитку для того, щоб вони вам надали інформацію, бо зібрати її в якомусь єдиному джерелі на сьогодні неможливо», – зауважила керівниця OIAIP.
Новим гравцем на ринку підтримки Шаверіна назвала Європейську експортну агенцію та регіональні торгово-промислові палати.
«Наприклад, у Німеччині майже кожен регіон має власну торгову промислову палату з власними програмами підтримки. Наприклад, якщо ви хочете придбати обладнання виробництва того регіону, то виробник цього обладнання може одержати субсидію, яка підтримує експорт, а ви за рахунок цієї субсидії зможете отримати свою знижку», – пояснила Шаверіна.
Керівниця OIAIP радить звернути увагу на Японію, Південну Корею та Туреччину, які мають потужні програми підтримки інноваційних проєктів.