Головним «вкладом» у високу вартість ліків в Україні є маркетингові контракти, які фармацевтичні виробники вимушені укладати з аптечними мережами. Таку думку в ексклюзивному коментарі Mind висловив Дмитро Шерембей, голова координаційної ради благодійної пацієнтської організації «100% Життя», ексголова правління та співзасновник БФ «Пацієнти України».
На запитання щодо причин зростання цін на ліки за останні кілька років, ключовою Шерембей назвав якраз маркетингові контракти. «Вони (контракти. – Mind) бустують вартість абсолютно необґрунтовано й у фіналі стають проблемою для пацієнтів. Не стільки для фармкомпаній, не стільки ще для когось, а саме для пацієнтів», – зазначив він.
Шерембей уточнив, що існує так звана суха вартість коробки виробленого препарату і будь-який виробник медикаментів може показати вартість і націнку для продажів.
«Аптеки розуміють, що в цьому немає ніякого фантастичного прибутку. Таким чином вони артикулюють: а ви укладіть із нами маркетингову угоду на мільярд і вкладіть цей мільярд легально у вартість упаковки виробництва. І дайте нам на полицю. З пацієнта всього +20%. А перед цим ми ще й із вас отримаємо мільярд. От і вся фікція вартості медикаментів на аптечній полиці», – зазначив голова пацієнтської організації.
За його словами, фармвиробники вимушені закладати вартість маркетингових контрактів у собівартість упаковки, щоб як повертати ці кошти, а аптечні мережі таким чином перекладають провину за високі ціни на виробників. «Мовляв, це виробники дають аптекам дорогі упаковки. Але насправді, якщо всі мережі зараз розкриють, скільки маркетингових контрактів їм виплатили виробники за рік, думаю, там буде сума більше ніж 20 млрд [гривень]. За один рік», – наголосив Шерембей.
Голова пацієнтської організації нагадав, що аптечні мережі не мають ані заводів, ані ліній виробництва, а мають «просто орендовану полицю, яку вони переорендують для продажу таблеток», але при цьому ще й можуть завищувати вартість упаковки до 300%, «завдаючи конкретно болю та шкоди пацієнтам».
На уточнювальне запитання, чому на думку Шерембея аптечним мережам не достатньо тих націнок, які вони й без того можуть встановлювати, він пояснив це жадібністю підприємців цієї сфери, які звикли до надприбутковості після початку повномасштабної війни.
«Я припускаю, що аптеки з'їхали з глузду приблизно у 2022 році, на початку війни. Коли ціни безконтрольно полетіли в небо. Звичайно ж, коли вони звикли до такої прибутковості, то для них 20% – це не прибуток. Хоча в усьому цивілізованому світі це космічний дохід, просто космічний дохід. Але їм потрібен надкосмічний дохід, який у десятки разів перевищуватиме будь-який ринок світу за обсягом закладеного «повітря» у вартість медикаментів», – підсумував голова пацієнтської організації.
Нагадаємо, що маркетингові договори між виробниками й аптеками заборонені з 1 березня 2025 року у рамках нового регулювання вартості медикаментів, яке встановлено рішенням РНБО від 12 лютого «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців».
Бекграунд. На початку лютого президент Володимир Зеленський розкритикував завищені ціни на ліки, а після скликав засідання Ради національної безпеки і оборони з цього питання. У результаті з 1 березня фармкомпанії знизили ціни на найпопулярніші препарати на 30%. Загалом ідеться про понад 200 позицій.
Крім того, 14 лютого Кабмін заборонив дистриб'юторам встановлювати націнку на всі лікарські засоби вище 8%, а для аптек – не більше 35% для безрецептурних препаратів (і встановив регресивну шкалу для рецептурних).
Серед інших нововведень, що вплинуть на вартість медикаментів, буде запроваджено «правило Болар», яке дасть змогу виробникам ліків розпочинати підготовку до випуску аналогів оригінальних препаратів ще до завершення терміну дії патенту на них.