Міністр фінансів Сергій Марченко розраховує, що російські заморожені активи стануть одним із ключових джерел фінансування державного бюджету України у 2026–2027 роках. За його словами, саме репараційний кредит може забезпечити стійкі та достатні обсяги міжнародної підтримки.
Повна версія аналітики – у матеріалі Mind.
За оцінками Мінфіну, непокрита потреба у фінансуванні на 2026–2027 роки становить близько $60 млрд. Якщо ж країни ЄС не дійдуть згоди щодо механізму репараційного кредиту, Україна ризикує втратити інші програми допомоги. Зокрема, за даними Politico, МВФ може відкласти надання нового траншу на $8 млрд, якщо рішення щодо російських активів не буде ухвалено.
Водночас такий механізм несе для України фінансові та юридичні ризики. Як пояснює керуючий партнер АО «Етернікс» Олександр Ромасєв, якщо рф не виплатить репарації, то ЄС може вимагати повернення кредитів від України, що суттєво збільшить навантаження на бюджет.
Крім того, росія, ймовірно, оскаржуватиме використання активів у міжнародних судах, що створить тривалий юридичний тиск на Україну та її партнерів. «Такі процеси, навіть якщо вони не матимуть успіху, можуть бути тривалими й затратними», – зазначає юристка компанії «Максим Боярчуков і Партнери» Ірина Заквацька.
Експертка також застерігає, що конфіскація активів може позбавити Україну важливого переговорного інструменту під час мирних домовленостей і створити небезпечний міжнародний прецедент.
Щоб мінімізувати ризики, аналітики пропонують створити систему колективних гарантій G7 для покриття можливих збитків Euroclear, узгодити спільне юридичне тлумачення контрзаходів і легітимізувати механізм через підтримку ООН. «Без цих передумов механізм залишається політично бажаним, але юридично вразливим і фінансово ризикованим», – підсумувала Ірина Заквацька.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що дефіцит бюджету-2025 потребує рекордної зовнішньої допомоги – $46,3 млрд. За оцінкою Mind, збільшення видатків на 317 млрд грн суттєво підвищило залежність від міжнародних кредиторів.