Гроші ЄС в обмін на непопулярні реформи: які зобов'язання взяла Україна за новим кредитом у 90 млрд євро

Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду з Європейським Союзом про залучення кредиту на 90 млрд євро. Цей документ є одним із фінальних технічних кроків, який дозволить Україні залучити фінансування ЄС. Як і очікувалося, кредит буде поділено на дві рівні частини: 45 млрд євро Україна має отримати вже 2026 року. З цієї суми 28,3 млрд євро – на оборону, а 16,7 млрд євро – як пряму бюджетну підтримку. Водночас для доступу до грошей (йдеться насамперед про пряме фінансування бюджету) необхідно виконати певні вимоги, які за багатьма пунктами перетинаються з умовами програми Ukraine Facility та кредитної програми EFF від МВФ. Ба більше, якщо Україна не зможе виконати угоду з ЄС належним чином або використовуватиме кредитні кошти з порушеннями, Євросоюз залишає за собою право заморозити фінансування та вимагати негайного повернення виділених грошей.

Mind розбирався, на які умови підписався Київ заради нового кредиту.

На що буде витрачено перші 45 млрд євро

Згідно з домовленостями з ЄС, Україна отримуватиме кошти траншами. І хоча попередній графік передбачає надання цих траншів протягом 2026–2027 років, крайня дата виділення грошей – 31 грудня 2028 року.

Щодо фінансування, яке закладено на 2026 рік, то воно складатиметься з двох ключових компонентів:

• оборонна частина (до 28,3 млрд євро) – на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;
• бюджетна частина (16,7 млрд євро) – на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.

І якщо параметри програми Ukraine Facility та її індикатори були узгоджені між Україною та ЄС ще 2024 року, то умови макрофінансової допомоги окремо прописані в меморандумі, який додається до кредитної угоди, яку ратифікувала Рада.

Суми перших траншів та основні зобов'язання України

Перша частина макрофінансової допомоги на 2026 рік буде поділена на три транші: 3,2 млрд євро, 3,7 млрд євро та 1,45 млрд євро. Виплата траншей відбуватиметься з періодичністю щонайменше три місяці. Тобто якщо перший надійде в червні (такі терміни озвучували представники Єврокомісії), то другий – не раніше вересня, а третій – під кінець року, десь у грудні.

При цьому Україна зможе претендувати на гроші, лише якщо дотримуватиметься базових положень згаданого меморандуму. Зокрема, це:

• підтримка демократичних принципів, дотримання прав людини, боротьба з корупцією та верховенство права;
• реалізація макроекономічних і структурних заходів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх доходів, підвищення ефективності управління держфінансами й оптимізацію державних видатків;
• впровадження антикорупційних механізмів, які є індикаторами та вимогами інших програм фінансування з ЄС та МВФ.

Три транші – три пакети вимог

Умови для першого траншу (3,2 млрд євро)

• Податки / доходи держбюджету: подання до парламенту законопроєктів про скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок і про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи; продовження на три роки дії ставки військового збору на рівні 5%.
• Ефективність державних видатків: затвердження порядку розробки та оцінки публічних інвестицій (PIM) на 2027–2028 роки.
• Управління держфінансами: ухвалення оновленої Стратегії управління державними фінансами; подання до Кабміну проєкту нового Митного кодексу, який гармонізований із законодавством ЄС; призначення нового голови Державної митної служби (ДМС).

Умови для другого траншу (3,7 млрд євро)

• Податки / доходи держбюджету: подання до Ради законопроєкту про впровадження в Україні положень Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD – правила протидії ухиленню від оподаткування); ухвалення законопроєктів про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ і скасування ПДВ-пільг на міжнародні посилки; перезавантаження системи оцінки майна; затвердження дорожньої карти удосконалення адміністрування ПДВ та плану поліпшення дотримання податкового законодавства.
• Ефективність державних видатків: створення єдиної екосистеми управління публічними інвестиціями; ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з базовим фіскальним сценарієм, який погоджено з МВФ; оцінка та перегляд держвитрат для їх подальшої оптимізації.
• Управління державними фінансами: оновлення Плану цифрового розвитку ДМС до 2030 року; призначення трьох експертів до комісії з відбору членів правління Рахункової палати.

Умови для третього траншу (1,45 млрд євро)

• Податки / доходи держбюджету: подання до парламенту законопроєктів про запуск реформи спрощеної системи оподаткування (протидія штучному дробленню бізнесу, впровадження диференційованих ставок для 3-ї групи платників єдиного податку); спрощення адміністрування ПДВ для ФОП (перехід із місячної на квартальну звітність); синхронізація правил сплати податку на прибуток з Директивами ЄС (включно з оподаткуванням контрольованих іноземних компаній).
• Ефективність державних видатків: підготовка звіту з довгостроковими прогнозами пенсійних витрат спільно зі Світовим банком (СБ) та МВФ; подання до Ради проєкту держбюджету на 2027 рік; розробка нової Стратегії публічних закупівель (2027–2030 роки); підготовка концепції нового законопроєкту про оборонні закупівлі.
• Управління державними фінансами: створення 10 аудиторських комітетів при ключових міністерствах, відомствах та обласних адміністраціях (МВС, Міненерго, Мінцифри, ФДМУ, Київська, Львівська та Чернігівська ОДА); ухвалення нового Митного кодексу та затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем (сумісних із митними системами ЄС).

Уточнимо, що вимоги для отримання першого траншу Україна вже, по суті, виконала. Законопроєкти про сплату ПДВ з усіх іноземних посилок (№12360) та про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (№14025) зареєстровані, і ВР навіть намагалася за них проголосувати, але поки що марно. Стратегічна рада при Кабінеті Міністрів 27 травня затвердила план пріоритетних публічних інвестицій до 2029 року та схвалила проєкт нового Митного кодексу, а нового голову ДМС Ореста Мандзія було призначено ще 10 квітня.

Як повертатиметься кредит і чи може ЄС вимагати дострокового погашення

Формально Україна має розпочати повернення позикових коштів лише після того, як фактично одержить репарації від росії. У тексті кредитної угоди сказано, що перерахування коштів на користь Єврокомісії має відбутися:

• протягом 30 робочих днів із моменту отримання репарацій, якщо вони надійшли у грошовій формі;
• протягом 90 днів, якщо репарації було виплачено в будь-якій іншій (негрошовій) формі.

Ще в угоді зазначено, що ЄС має право безпосередньо використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи (їхній обсяг на території держав Євросоюзу становить близько 210 млрд євро). Отже, Брюссель залишає собі простір для маневру на випадок, якщо рф відмовиться добровільно виплачувати репарації. Щоправда, юридичний механізм конфіскації самих активів (а не лише доходів від них) усе ще залишається дискусійним. Нагадаємо: саме відсутність консенсусу щодо вилучення російських коштів тривалий час блокувала виділення Україні нового пакету фінансування.

Оскільки кредит ЄС не є безповоротним грантом, він передбачає оплату технологічних витрат на обслуговування боргу. Конкретних цифр в угоді немає: при видачі кожного траншу Україна отримуватиме від Єврокомісії індивідуальний графік і суми обов'язкових платежів.

Але вже відомо, що плата за кредит розраховується за формулою, яка враховує витрати ЄС на залучення грошей на ринку облігацій (cost of funding), адміністративні витрати на переказ коштів і витрати на управління ліквідністю. З огляду на практику макрофінансової допомоги ЄС періоди нарахування цих платежів становитимуть шість місяців чи рік.

Водночас угода дозволяє Україні щороку подавати до ЄС запит на спеціальну субсидію, яка може повністю компенсувати ці витрати. І лише в разі відмови з боку Брюсселя навантаження з обслуговування позики ляже на український бюджет.

Якщо ж Україна з якоїсь причини вчасно не внесе платежі з обслуговування або затримає повернення тіла кредиту (у тому числі після одержання репарацій), за кожен день прострочення буде нараховуватись пеня. Її розмір становитиме 3,5% понад базову ставку рефінансування ЄЦБ, або додаткові 2% до суми регулярного платежу, залежно від типу заборгованості.

Скільки коштів ще потрібно знайти Україні до кінця 2026 року

За даними Міністерства фінансів, Україна з початку 2026 року одержала $7,88 млрд зовнішнього фінансування. Більшість цієї суми надійшла в рамках ERA Loans і від МВФ.

Зовнішнє фінансування України у січні – травні 2026 року

Джерело / донор	Сума, $ млн
ERA Loans	6095
МВФ	1521
Норвегія	200
Японія	47
Всесвітній банк	15
ВСЬОГО	7878

Джерело: Мінфін (дані на 13 травня 2026 року)

Як раніше писав Mind, Кабмін підготував зміни до держбюджету-2026 (законопроєкт №15224, прийнятий у першому читанні), які передбачають розподіл коштів від нового єврокредиту на збільшення фінансування сектору оборони та покриття бюджетних потреб. У тому числі та частина позики, яка надійде від ЄС як пряме фінансування, дозволить скоротити бюджетний дефіцит у 2026 році до 1,25 трлн грн.

Найменш проблемне джерело коштів – ERA Loans, тому що цей механізм не передбачає будь-яких особливих умов для доступу до грошей. Але невитрачений залишок по цій лінії становить лише $4 млрд.

Програми та угоди з іншими партнерами – Ukraine Facility, МВФ, Світовий банк – передбачають виконання різноманітних вимог.

Наприклад, по Ukraine Facility (далі йдеться саме про ту частину програми, яка не пов'язана з новим кредитом ЄС), недофінансування лише за 2025 рік становило 4 млрд євро ($4,7 млрд) через те, що Україна провалила понад 10 індикаторів. З 5 млрд євро ($5,8 млрд), які розписані на 2026 рік, кошти поки що теж не виділялись. Утім, наприкінці травня Рада Європи заявила про погодження виплати в розмірі 2,8 млрд євро ($3,3 млрд), але на момент публікації цього матеріалу інформації про фактичне надходження цих коштів до України не було.

Ще Україна може потенційно отримати близько $8 млрд від Світового банку та урядів окремих країн (Японії, Норвегії, Канади тощо). У тому числі для розблокування $3,35 млрд від СБ парламент має ухвалити чотири законопроєкти – про публічні закупівлі, інтеграцію енергоринку, безпеку у сфері залізничного транспорту та приєднання до платіжного простору SEPA. Наразі затверджено лише два перші проєкти, що також затягує доступ до коштів.

Отже, Україна гарантовано отримає $4 млрд за ERA Loans і $3,3 млрд за Ukraine Facility, які схвалила Рада ЄС. Доля решти майже $13 млрд безпосередньо залежить від того, наскільки швидко українська влада зможе реалізовувати вимоги міжнародних партнерів.

При цьому доступ до 90 млрд євро теж прив'язаний до конкретних реформ, індикаторів і дедлайнів. Тому 2026 року питання зовнішнього фінансування залежатиме не стільки від готовності партнерів виділяти гроші, як від здатності України своєчасно виконувати взяті на себе зобов'язання.