Цими вихідними у понад 90 містах Німеччини – від Берліну до Мюнхена – близько 50 тисяч школярів і студентів влаштували «шкільний страйк проти військової служби». Демонстрації відбулися одразу після того, як парламент Німеччини (бундестаг) схвалив реформу – Закон про модернізацію військової служби, пише The Guardian.
Згідно з новим законом, з 2026 року всім 18-річним чоловікам надсилають анкету про готовність до служби, передбачено медогляд. Зараз служба залишається добровільною, але передбачено, що у майбутньому, якщо добровольців недостатньо – можливе введення часткової призовної системи.
Протестувальники вийшли з гаслами «Ні призову», «Ми не хочемо бути гарматним м’ясом» і «Місця на навчання, а не війну».
Один з учасників протесту, 18-річний протестувальник з Берліна, сказав: «Ми відмовляємося бути підставою для воєнних амбіцій. Не хочу ризикувати своїм життям за державу, яка не дає нам майбутнього».
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус на засіданні в парламенті відреагував на протести: «Це – чудово, коли молодь висловлює свою позицію і знає, що поставлено на карту». Він відмовився засуджувати демонстрантів.
Водночас уряд наголошує, що реформа є необхідною через нові виклики безпеки, посилення вимог НАТО та нестачу персоналу в армії. Мета – до 2035 року мати 255–270 тисяч активних військових.
Протестувальники вважають, що відновлення елементів призову – повернення до «епохи страхів», коли держава вирішує за молодь, чи має вона жити в мирі або може бути змушена воювати.
Деякі молоді люди бояться, що добровільність – лише тимчасове рішення. Якщо армії не вистачатиме людей – їх можуть призвати автоматично через лотерею чи адміністративні процедури.
Також критики заявляють, що держава має інвестувати в освіту, соціальні програми, а не в зростання військового контингенту.
Починаючи з 2011 року Німеччина мала тільки професійну армію, а призов було скасовано. Тепер через російську агресію проти України та загрози безпеці у Європі уряд вирішив змінити структуру набору.
Реформа була прийнята у парламенті – 323 голоси «за», 272 «проти». Наступним кроком має стати рішення бундесрату – верхньої палати: лише після його схвалення нова система набуде чинності. Але вже зараз протестний рух молоді та скепсис суспільства створюють серйозний політичний тиск на уряд, зазначає видання.