Ослаблення долара США стало черговим успіхом Дональда Трампа у його торговій стратегії, пише Reuters.
Попри масштабні мита проти як союзників, так і конкурентів, американські фондові ринки залишаються стійкими, а дохідність 10-річних держоблігацій майже не змінилася з лютого 2025 року.
Найважливіша зміна – різке покращення торгового балансу США. Дефіцит поточного рахунку скоротився з приблизно $450 млрд на старті торгової війни до $226 млрд у третьому кварталі 2025 року.
Слабший долар робить американські товари дешевшими для іноземців і зменшує імпорт, що напряму підтримує внутрішнє виробництво.
Аналітики зазначають, що падіння долара стало наслідком тренду «продавай Америку», коли інвестори частково виводять капітал з американських активів.
Водночас це фактично пом’якшує грошово-кредитну політику, навіть без зниження відсоткових ставок Федеральною резервною системою (ФРС).
Слабкий долар вигідний Сполученим Штатам, бо експорт зростає. Американські товари стають дешевшими за кордоном – це допомагає промисловості та агросектору.
З іншого боку, імпорт дорожчає, відповідно споживачі частіше обирають внутрішні товари, що скорочує торговий дефіцит.
Як зазначає видання, економіка отримує стимул без рішень ФРС – слабкий долар діє подібно до зниження ставки: підтримує бізнес, інвестиції та зайнятість.
Крім того, чим слабший долар, тим сильніший ефект мит і тим жорсткішу позицію США можуть займати у торгових переговорах.
Якщо адміністрації Трампа вдасться додатково добитися зниження ставок – або ринок сприйме це як політичний тиск на незалежність ФРС – долар може ослабнути ще швидше, створюючи додатковий імпульс для економіки США.
Проте експерти застерігають, що надто швидке падіння долара може прискорити інфляцію, адже імпорт стане дорожчим, а інвестори можуть втратити довіру до американських активів.
Між тим сильний долар традиційно є символом стабільності США, і його ослаблення може викликати глобальну фінансову турбулентність.
Для інших країн слабкий долар означає протилежний ефект – їхні валюти зміцнюються, фінансові умови стають жорсткішими, а фондові ринки можуть опинитися під тиском.
Бекграунд. Нагадаємо, через 25 років переговорів Європа нарешті схвалила «угоду століття» з 4-ма країнами Південної Америки – Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм.