Репутаційні провали росії в Малі: як повстанці проганяють «Африканський корпус»

Як повідомляє Le Monde, 6 травня російські найманці та армія малійського уряду почали відступ зі стратегічно важливого міста Агельхок на півночі Малі після втечі з Кідаля 26 квітня та з Тессаліту 1 травня.

Два ідеологічно різні угрупування – сепаратистський рух туарегів «Фронт визволення Азаваду» (FLA) та джихадистська «Група підтримки ісламу та мусульман» (JNIM) – несподівано об’єдналися в коаліцію та 25 квітня 2026 року скоординовано розпочали наземний наступ більш ніж на десять локацій у центрі й на півночі Малі. У тому числі на столицю Бамако та урядовий квартал в Каті, де повстанцям удалося вбити міністра оборони Садіо Камару та генерала Модібо Коне.

«Наші війська оточили Агельхок з усіх сторін – росіянам залишалося або співпрацювати, або бути вбитими», – цитує представника FLA французька Le Monde. За її даними, гарнізон Агельхока складався приблизно зі 100 російських і 400 малійських солдатів, які погодилися залишити місто.

Mind розбирався, як різні джерела описують події в Малі – африканській країні з 24-мільйонним населенням і величезними покладами золота.

Як трактують ситуацію в Малі росіяни

Міністерство оборони рф відкрито звинувачує інструкторів із Франції та України в участі в підготовці в Малі 12 тис. повстанців, які 25 квітня атакували Бамако. Російська сторона називає це «спробою держперевороту», хоча ані джихадисти, ані туареги не заявляли про намір захопити владу.

Як пояснює російський Forbes, угрупування JNIM одночасно атакувало в центрі країни міжнародний аеропорт «Бамако», військову базу 101 та вишкільний центр у Каті. Джихадисти декілька годин утримували ключові квартали, після чого відступили під ударами малійської та російської авіації.

За висновком Forbes, угрупування не мало наміру утримувати міста – JNIM лише продемонструвало здібність до масштабних рейдів і скувало армійські резерви, не давши перекинути підкріплення на північ, де сепаратисти FLA оточували та захоплювали Кідаль – політичний центр туарегів.

«Втрата Кідяля стала найболючішим ударом, – пише Forbes. – Малійська армія за підтримки «Африканського корпусу» – структури міноборони росії, яка замінила ЧВК «Вагнер», – відвоювала це місто лише в листопаді 2023 року. Взяття Кідалю вважалося одним із головних досягнень військового уряду. Тепер FLA знову підняв над містом свій прапор, а «Африканський корпус» визнав організований відхід своїх підрозділів».

Агентство ТАСС за традицією повідомило про начебто намір Франції та України реалізувати в Малі «сирійський сценарій» з обвалом армії та уряду Башара Асада наприкінці 2024 року. Російське видання просуває тезу, що, мовляв, Париж приховано спонсорує, а Київ навчає бойовиків JNIM та FLA, які з 2024 року порушують життєзабезпечення цивільного населення в центральних і північних регіонах Малі, сподіваючись викликати масові протести проти влади та заручитися підтримкою для держперевороту.

Розподіл контролю над Малі між урядом (червоний) і коаліцією FLA-JNIM (зелений)

Як описують ситуацію африканські ЗМІ

Агентство Africa News повідомляє, що джихадисти, які переміщуються навколо малійських міст на мотоциклах і вантажівках, декілька разів за останні дні блокували під’їзні шляхи до Бамако, здійснюючи психологічний тиск на осереддя влади.

Наприкінці квітня JNIM опублікувала відео, у якому оголосила про повну блокаду столиці та «ризики смерті» на дорогах. Після цього лідер правлячої хунти Ассімі Гоїта в телезверненні запевнив, що «плани ворога зірвані», ситуація «під контролем».

«Джихадисти займаються суто провокаціями, – цитує Africa News офіцера, що відповідає за патрулювання на шосе від міста Каєс до Бамако. – Ми не можемо перехопити їх всюди. Вони грають в кота і мишку з нами, проте, варто визнати, населення панікує».

Більшість аналітиків, як пише The Namibian, вірять, що в короткостроковій перспективі хунта збереже контроль над головними містами та державними установами. Але, оскільки «репутація росіян зазнала нищівного удару», уряд Ассімі Гоїти може захотіти збільшити кількість своїх військових партнерів, прийнявши допомогу, наприклад, Туреччини.

Чому американці говорять про «початок кінця російського впливу в Африці»

Washington Post опублікувала яструбове переконання аналітиків Гудзонівського інституту в тому, що «джихадисти видворяють росію з Малі», і Штатам необхідно прийняти керування цією країною.

«Амбіції владіміра путіна помирають в Африці. Коли наприкінці квітня джихадисти хвилею пронеслися по Малі, вони змили цією хвилею гарантії, якими москва роками заманювала уряди країн Сахелю. Цей крах загрожує регіону, але також дає можливість Білому Дому відновити контроль, від якого Вашингтон колись нерозважливо відмовився», – пише Washington Post.

У 2020-х роках хунти Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру – трьох держав Сахелю, де відбулися перевороти, – визначили росію своїм єдиним гарантом безпеки. москва виставляла це як звільнення від панування Заходу та використовувала для тиску на НАТО.

Кремлівські обіцянки Сахелю ґрунтувалися на трьох стовпах: захисті режимів, контролі над територіями та боєздатності. Але світ спостерігає протилежні дії: «Африканській корпус» зосередив свої сили на обороні Бамако й маршрутів видобутку та вивезення золота й залишив величезні внутрішні території під контролем JNIM.

«Африканські уряди побачили, який вигляд має російська надійність, – розвиває думку Washington Post. – москва покинула Башара Асада в Сирії в той момент, коли повстанці підійшли до Дамаска у грудні 2024-го, не зробивши жодної серйозної спроби підтримати його. Зараз вони поводяться так само в Малі».

Аналітики Гудзонівського інституту закликають Сполучені Штати знайти способи зробити відкат росіян у Малі перманентним. Наприклад, Білий Дім може запропонувати хунті безпекове співробітництво без висування важких політичних вимог, а також надати грошову підтримку в обмін на літієві ресурси країни.