Близько 30% українських компаній після отримання пропозиції погоджуються укладати договори страхування воєнних ризиків, а середній тариф такого страхування наразі становить близько 5%.
Про це під час панелі «Гроші в умовах ризику: проєктне фінансування під час війни» на форумі Energy Finance заявив голова правління VUSO insurance Андрій Артюхов.
За його словами, ще значна частина бізнесу досі не знає, що в Україні вже реально застрахувати майно від воєнних ризиків.
«На сьогодні застрахувати майно підприємства від військових ризиків в Україні можливо», – наголосив Артюхов.
Він пояснив, що після початку повномасштабної війни міжнародні перестрахувальні компанії майже повністю вийшли з українського ринку, тому страховий сектор змушений був поступово будувати систему покриття ризиків власними силами.
Перші програми стартували ще у 2022 році з невеликих страхових сум та окремих продуктів, зокрема страхування автомобілів від воєнних ризиків.
Водночас справжній прорив, за словами голови VUSO insurance, відбувся після запуску міжнародних перестрахувальних механізмів за підтримки Великої Британії та Міністерства економіки.
Артюхов також розповів про структуру попиту на такі поліси. За його оцінками, близько 30% клієнтів після консультацій вважають страхування занадто дорогим, ще приблизно 30% готові закладати його у свої інвестпроєкти, а близько третини компаній уже підписують договори протягом місяця.
«Приблизно 30% тих, хто отримує пропозицію, включають договір страхування протягом одного місяця», – зазначив він.
За словами Артюхова, тарифи зараз коливаються від 3,5% до 12,5% від страхового ліміту залежно від ризику, а середній рівень становить близько 5%.
Він також навів один із найбільших кейсів ринку: після влучання дрона в офісний центр клієнт отримав 100 млн грн компенсації – половину суми виплатила VUSO insurance, ще половину – міжнародний партнер.
«Це кейс, який підказує нам, що військовий ризик в Україні можна страхувати», – підкреслив Артюхов.
Бекграунд. Раніше Mind писав, що НБУ оновив регулювання Експортно-кредитного агентства. Від актуарної функції до контролю платоспроможності – що зміниться.