Національний залізничний оператор Казахстану нарощує інфраструктурні потужності через збільшення попиту на перевезення товарів між Китаєм і Європою, спричинене змінами у світових торговельних маршрутах на тлі війни в Ірані.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
За словами генерального директора компанії «Қазақстан темір жолы» Талгата Алдибергенова, загострення ситуації навколо Ормузької протоки й ескалація конфлікту на Близькому Сході змушують китайських клієнтів активніше переходити з морських перевезень на сухопутні маршрути.
Він пояснив, що бізнес дедалі більше цікавиться наземною логістикою через її надійність і прогнозовані терміни доставки.
Йдеться насамперед про так званий Середній коридор – Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, який сполучає Китай і Європу через Казахстан, Азербайджан, Грузію та Туреччину.
У Bloomberg зазначають, що значення цього маршруту почало стрімко зростати ще після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, коли частина компаній почала уникати логістичних шляхів територією рф.
За даними британської інвестиційної компанії Abrdn Investments Ltd, відтоді обсяги вантажоперевезень Середнім коридором зросли приблизно вдесятеро.
Казахстан, своєю чергою, визначив транспортну логістику одним зі стратегічних напрямків розвитку. За словами Алдибергенова, до 2030 року інвестиції в розвиток залізничної інфраструктури мають сягнути $10 млрд, причому майже половину цієї суми вже освоєно.
У 2026 році «Қазақстан темір жолы» будує 900 км нових колій, зокрема 300-кілометрову лінію Айагоз – Бахти до кордону з Китаєм. Вона стане третім залізничним переходом між двома країнами.
Очікується, що після завершення всіх проєктів пропускна здатність залізничного сполучення між Казахстаном і Китаєм зросте до 100 млн тонн на рік проти нинішніх 55 млн тонн.
Також активно збільшується навантаження на Середній коридор. Лише в І кварталі 2026 року маршрутом пройшли близько 173 потягів, кожен із яких перевозив у середньому 55 контейнерів. До кінця року планується збільшити цей показник до 600 потягів, а наступного року – ще на 67%.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Казахстан відмовився дозволити «Нафтогазу» стягнути з російського «Газпрому» $1,4 млрд. У Мін’юсті пояснили, що на території країни рішення суду не може бути виконано.