Розслідування виявило, чому російський «Орєшнік» не може влучати в ціль

Ракета може промахуватися через дефекти системи наведення

фото DR

російська балістична ракета середньої дальності «Орєшнік», яку кремль позиціонує свою найбільш сучасну розробку, може мати серйозні технічні проблеми. Причиною називають дефекти системи наведення, застарілі радянські комплектуючі та проблеми з виробництвом.

Про це йдеться у новому розслідуванні української аналітичної компанії Dallas Analytics, яка опублікувала документи із внутрішнього листування російських оборонних підприємств.

У центрі розслідування – гіроскопічний блок ГУ-503, який відповідає за стабілізацію польоту ракети. Саме він контролює положення ракети у просторі та допомагає коригувати відхилення за трьома осями під час польоту.

Автори дослідження пояснюють, що на гіперзвукових швидкостях навіть мінімальна помилка може мати критичні наслідки.

«Без повністю справного гіроскопічного блоку зброя летить практично «наосліп», не здатна визначити, чи збили її з курсу пориви атмосфери або вібрації двигуна».

За оцінкою Dallas Analytics, похибка всього у 0,5 градуса може призвести до того, що ракета промахнеться по цілі на десятки кілометрів.

Проблема – у спадщині СРСР, тому що, згідно з оприлюдненими документами, ГУ-503 вже багато років фактично не виробляється серійно.

У листуванні між заводом «Прогресс» у Мічурінську та Азовським оптико-механічним заводом, датованому березнем 2025 року, нібито зазначається, що обладнання для калібрування цих систем залишилося ще з 1970-х років.

Крім того, частина необхідних компонентів більше не виробляється, а запасних деталей практично немає.

За версією авторів розслідування, через встановлені кремлем строки підприємства були змушені спрощувати або навіть обходити окремі процедури контролю якості.

Саме проблемами із системою наведення Dallas Analytics пояснює серію невдалих запусків «Орєшніка» після його першого бойового застосування.

Вперше росія використала цю ракету у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру, представляючи її як доказ власної технологічної переваги.

Після цього, за даними розслідування, було здійснено ще три пуски. Один із них уразив Львівську область, інший – гаражі в Білій Церкві, а ще в одному випадку один із бойових блоків взагалі зник над тимчасово окупованою територією Донеччини.

Водночас Інститут вивчення війни (ISW) припускає, що на росії залишилася лише одна ракета «Орєшнік».

Сумніви щодо «новизни» комплексу з'явилися ще наприкінці травня.

Після дослідження уламків ракети, знайдених після удару по газовому сховищу на Львівщині, українські фахівці встановили, що ракета була зібрана ще у 2017 році, а використані електронні компоненти були виготовлені не пізніше 2016 року.

Ці висновки, які також наводить Reuters, збігаються з попередньою оцінкою Міністерства оборони США: там вважають, що «Орєшнік» є розвитком старішої програми РС-26 «Рубеж», а не абсолютно новою розробкою.

Дослідження також показало, що ракета повністю використовує компоненти російського та білоруського виробництва. Це свідчить про те, що її проєктували без залежності від західної електроніки ще до початку повномасштабної війни та запровадження санкцій.

Попри виявлені виробничі проблеми, аналітики закликають не недооцінювати цю зброю.

«Орєшнік» має заявлену дальність від 3 до 5,5 тисячі км та потенційно здатний нести кілька бойових блоків, зокрема й ядерних.

При цьому твердження кремля про те, що ракета є «невразливою» та «неможливою для перехоплення», поділяють не всі експерти.

Зокрема, аналітики Польського інституту міжнародних справ зазначають, що бойові блоки «Орєшніка» не виконують складних маневрів на фінальній ділянці польоту, як це роблять справжні сучасні гіперзвукові системи. Через це їхня траєкторія залишається значно більш передбачуваною, а отже теоретично може бути перехоплена сучасними системами ППО.

Бекграунд. Про останній запуск російської «супер-зброї» ми писали в матеріалі «Орешнік» за $100 млн проти гаражів: що відомо про «удар возмєздія» по Білій Церкві».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS