Для України економічно вигіднішим є залучення іноземних грантових інвестицій через механізм ст. 6 Паризької угоди, а не самостійна торгівля вуглецевими квотами.
Про це Mind повідомила очільниця Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України Ганна Замазєєва.
За її словами, ще 2023 року японська сторона пропонувала залучити в Україну $150 млн грантових безвідсоткових коштів на великі проєкти від $50 млн кожен. Натомість Японія забирала б собі 50% від верифікованих скорочень викидів як винагороду за надання дешевого ресурсу. Замазєєва вважає такий варіант найвигіднішим для України, оскільки самостійно торгувати квотами країна фактично не може.
Причина – щоб вивільнити квоти для торгівлі, українська промисловість мусить спочатку вкласти значні кошти у власну модернізацію та скорочення викидів. Це неминуче підвищить собівартість продукції і може зробити її неконкурентоспроможною на ринках ЄС, Туреччини, Єгипту та інших країн.
Особливо вразливими є хімічна промисловість, виробництво добрив, цементу, металу та сталі. При цьому встановлювати різні ціни для різних ринків Україна не може відповідно до вимог СОТ.
Тому оптимальною моделлю залишається схема, за якої іноземні держави самі знаходять ресурс, надають його Україні для реалізації нових проєктів або модернізації, а заощаджені викиди потім зараховуються їм у національний внесок.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна запускає механізм міжнародної торгівлі вуглецевими скороченнями за Паризькою угодою. Зараз діють лише дві міжурядові угоди – зі Швейцарією та Японією – і саме вони першими залучатимуть інвестиції в декарбонізацію.