Програму доступних кредитів «5–7–9%» необхідно оцінювати не за кількістю виданих позик, а за реальним впливом на економіку. Якщо такого аналізу немає, державі варто переходити до більш цільових програм підтримки бізнесу.
Про це заявив голова правління Таскомбанку Володимир Дубєй в інтерв'ю Mind.
За його словами, сьогодні бракує відкритої оцінки того, який економічний ефект дала програма – чи створила нові робочі місця, чи сприяла зростанню бізнесу та податкових надходжень.
«Ми переважно бачимо, скільки кредитів видано, а хотілося б розуміти, що в результаті отримала економіка завдяки цим кредитам. Якщо ми не можемо нормально виміряти цей ефект, тоді, на мій погляд, державі варто переходити до більш цільових програм», – зазначив Володимир Дубєй.
На його думку, пільгове фінансування доцільно концентрувати на стратегічних для країни напрямах, зокрема енергетиці, логістиці та оборонній промисловості. Для таких проєктів варто створювати окремі кредитні продукти з прозорими умовами та державним контролем.
Водночас банкір вважає, що малий і середній бізнес, який не працює у пріоритетних галузях, має поступово повертатися до ринкових умов кредитування. При цьому банки вже зараз оцінюють, чи зможе позичальник обслуговувати кредит за комерційною ставкою, навіть якщо звертається за програмою «5–7–9%».
«Якщо за своєю бізнес-моделлю клієнт таку вартість заборгованості витримати не зможе, ми не даємо йому кредит і в межах «5–7–9%». Іноді відмова від дешевого кредиту – це якраз правильне рішення для клієнта», – сказав Володимир Дубєй.
Він пояснив, що, якщо держава затримає або припинить компенсацію різниці між ринковою та пільговою ставкою, позичальник буде змушений сплачувати повну ринкову ставку. Це може створити для бізнесу надмірне боргове навантаження.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Україні під прицілом «надприбутки» банків: парламент – за податок у 50%, Нацбанк говорить про ризики для кредитування. Вже у другій половині 2026 року це позначиться на темпах кредитування економіки, попереджає НБУ.