Якщо українські морські порти залишатимуться заблокованими понад пів року, аграрії можуть перевести до 7 млн гектарів земель на менш продуктивне використання. Це близько третини всіх посівних площ України.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його словами, аграрії просто не можуть покинути землю.
«Це надто дорого: за нею все одно потрібно доглядати, аби вона не заростала бур’янами, ліквідація яких потім коштуватиме ще більше», – пояснив Висоцький.
Тому, за його словами, компанії можуть перейти на технології, які потребують мінімальних витрат і водночас дозволяють зберегти землю в належному стані.
«Імовірно, на цих площах відмовляться від інтенсивного вирощування на користь технологій із мінімальними витратами. Наприклад, висіватимуть сидерати – культури, які пізніше приорюють у ґрунт як добриво. Землі будуть доглянуті, проте урожаю не дадуть», – сказав заступник міністра.
Він додав, що агрокомпанії можуть перейти до такої практики вже наступної весни, якщо ситуація з експортною логістикою не зміниться.
Альтернативні маршрути дозволять вивезти максимум половину врожаю
Проблема полягає в тому, що альтернативні маршрути – залізницею через західний кордон, по Дунаю та автомобільним транспортом – не здатні повністю замінити українські морські порти.
«Більш-менш гарантовано альтернативні маршрути можуть забезпечити близько 40% від обсягів, які проходили через порти. Зараз вивозиться близько 38% від того обсягу, який мав би експортуватися», – розповів Висоцький.
За сприятливих умов цей показник можна збільшити приблизно до 50%, але це, за його оцінкою, вже стеля.
«Більші обсяги альтернативними маршрутами вивезти неможливо», – заявив чиновник.
Водночас ситуація з логістикою сильно відрізняється залежно від культури.
«Олійні культури – це близько 20 млн тонн – і продукти їх переробки залишаються прибутковими, навіть якщо логістика дорожча», – сказав він.
Також, за його словами, може залишатися прибутковим експорт зерна з прикордонних регіонів, зокрема Чернівецької області.
А ось із масштабним експортом пшениці та кукурудзи ситуація значно гірша – він може стати збитковим. За розрахунками Мінагрополітики, йдеться про 26 млн тонн зерна – близько 16 млн тонн кукурудзи та 10 млн тонн пшениці.
За нинішньої вартості логістики вивезти весь цей обсяг вигідно не виходить, оскільки фермери витратять більше грошей на вивезення зерна, ніж покупець заплатить за це зерно.
Він також визнав, що Україна зараз програє за собівартістю експорту зерна великим агровиробникам із Латинської Америки.
«По зернових культурах – так, експорт наших зернових наразі збитковий, а в них – прибутковий», – сказав Висоцький.
Польща і Румунія можуть збільшити транзит
Україна намагається розширити можливості західної логістики, передусім через Румунію та Польщу.
«Ми звертаємося до наших партнерів, насамперед до Румунії, де бачимо найбільший потенціал, а також до Польщі з проханням збільшити пропускну спроможність їхніх залізниць», – розповів Висоцький.
За його словами, нині українська залізниця вже могла б доставляти до польського та румунського кордонів більше агропродукції, ніж здатні пропустити залізничні системи цих країн.
«Тому ми просимо збільшити щонайменше на 50% кількість потягів, які можуть проходити за добу», – зазначив чиновник.
Польський напрямок уже демонструє зростання. У липні через Польщу автомобільним і залізничним транспортом перевезли близько 400 тис. тонн української агропродукції, а в серпні – вже 530 тис. тонн.
«Прогрес є, і мета збільшити цей обсяг до 600 тис. тонн на місяць цілком реалістична. Можливо, вдасться вийти навіть на 650 тис. тонн на місяць», – сказав Висоцький.
Водночас він застеріг, що збільшувати експорт автомобільним транспортом (вантажівками) дуже дорого та складно.
В Україні дефіциту сировини не буде
При цьому Висоцький не бачить нині загрози дефіциту сировини для української переробки.
«Щодо олії – зараз немає підстав говорити про зниження. По борошну та по інших товарах – основи закладені до липня 2027 року і зменшення сировини не прогнозується», – сказав він.
Він пояснив це тривалістю аграрного виробничого циклу:
«В агросекторі застосовуються довгі цикли – мінімум один рік. Поки що ми знаходимося в поточному, вже закладеному циклі», – пояснив він.
За словами Висоцького, головний ризик тривалої блокади портів – не миттєвий дефіцит продовольства в Україні, а поступове зниження економічної привабливості виробництва зернових і, як наслідок, скорочення інтенсивності використання значної частини українських сільгоспземель.
Бекграунд. Нагадаємо: Україна експортувала лише третину потенційного обсягу агропродукції за перші 26 днів серпня. Найбільше постраждав експорт зерна – він становить лише 21% від можливого обсягу.