Україні не загрожує дефіцит базових продуктів, але з деякими з них можуть виникати перебої – Висоцький
Він нагадав, що Україна виробляє значно більше, ніж споживає всередині країни
Україна не має критичної залежності від імпорту більшості продуктів харчування, а внутрішнього виробництва достатньо для забезпечення базових потреб населення. Водночас найбільші ризики перебоїв із постачанням стосуються овочів і фруктів, які мають короткий строк зберігання та потребують складнішої логістики.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його словами, критично залежить від імпорту Україна переважно за тими категоріями, які не виробляються або майже не виробляються всередині країни. Це, зокрема, банани, цитрусові, кава, какао-боби, а також океанічна та морська риба, бо промисловий вилов у Чорному та Азовському морях під час війни відсутній.
«Критичної залежності від імпорту за більшістю продуктів у нас немає. Українське виробництво здатне забезпечувати базові внутрішні потреби», – сказав Висоцький.
Борошна, круп, олії та цукру достатньо
Україна повністю забезпечує себе борошном: країна вирощує понад 24 млн тонн пшениці на рік, тоді як внутрішнє споживання становить близько 6 млн тонн, з яких на продовольчі потреби потрібно 3–3,5 млн тонн.
Висоцький також зазначив, що Україна виробляє значно більше, ніж споживає всередині країни, пшеничної, ячної, вівсяної, гречаної та кукурудзяної круп.
Рис є винятком, оскільки через природно-кліматичні умови його виробництво в Україні невелике, тому він імпортується.
Україна також залишається експортером цукру та олії. За словами Висоцького, виробництво олії приблизно вдесятеро перевищує внутрішнє споживання.
Немає проблем і з основними овочами борщового набору – картоплею, морквою, буряком, цибулею та капустою.
За молочною продукцією баланс приблизно нейтральний: одні категорії Україна імпортує, інші експортує, але навіть за повної відсутності імпорту базова потреба буде забезпечена.
Україна також експортує яйця та м'ясо птиці.
Зокрема, виробництво курятини становить майже 1,4 млн тонн на рік, внутрішнє споживання – близько 908 тис. тонн, а експорт – 550 тис. тонн.
Винятком є сіль: її Україна імпортує, оскільки основні родовища були пов'язані з підприємством «Артемсіль», яке зараз на тимчасово окупованій території.
Дефіцит можливий лише через логістику
За словами Висоцького, найбільший ризик перебоїв із постачанням мають продукти, які потрібно швидко реалізовувати.
«Це товари, які треба швидко реалізовувати, – овочі та фрукти. У них порівняно не такий довгий термін зберігання, вони об'ємні з точки зору перевезення», – пояснив він.
До цієї категорії належить і свіжа та охолоджена продукція, зокрема свіже м'ясо або риба.
Водночас підстав очікувати, що з магазинів зникнуть крупи, олія, борошно, цукор чи яйця, за словами чиновника, немає.
Він також назвав передчасними обмеження торгових мереж на кількість товарів, які один покупець може придбати, наприклад, не більше 6 одиниць в одні руки.
«По-перше, такі заходи точно передчасні. По-друге, потрібно проаналізувати, чи не створюють вони ще більший ажіотаж. Люди можуть сприймати це так: якщо вже запровадили обмеження, значить, треба купити всі шість пачок, навіть якщо спочатку планували взяти одну. З нами це рішення не обговорювалося, тому складно оцінити його вплив на поведінку споживачів. Але підстав запроваджувати обмеження через те, що продукції фізично не вистачає, немає. Тим більше йдеться про продукти соціального значення – цукор, крупи, олію. Обсягів їх виробництва більш ніж достатньо», – наголосив Висоцький.
Посадовець наголосив, що Україна не потребує масштабного накопичення державних запасів продовольства. На його думку, розосереджене по країні аграрне виробництво саме по собі знижує ризики масштабної нестачі продуктів.
«Україна – аграрна країна, і практично в кожному регіоні є сільськогосподарське виробництво. [...] За таких умов масштабне накопичення продовольства в одному місці, навпаки, створює додаткові ризики», – сказав він.
Він додав, що за нинішніх умов «підстав говорити про загрозу голоду для українців немає».
Бекграунд. Нагадаємо: за словами Висоцького, блокада портів може змусити Україну перевести до 7 млн га на «ледачі» посіви, оскільки за нинішньої вартості логістики вивезти урожай кукурудзи та пшениці вигідно не виходить.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].


















