Україна та європейські союзники змінюють підхід до Дональда Трампа: замість спроб пом’якшити його позицію лестощами вони тепер схиляються до самостійних дій. Європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із путіним, бо не хочуть, щоб Вашингтон був єдиним посередником.
Джерело. Про це пише оглядач Financial Times Гідеон Рахман.
На думку автора, нинішня криза у відносинах Києва та Вашингтона нагадує найгірші моменти 2025 року – скандальна перепалка в Овальному кабінеті між Джей Ді Венсом, Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським тоді посилила побоювання, що Америка стала на бік росії. Ці страхи знову спалахнули після саміту Трампа й путіна на Алясці.
Однак цього разу реакція України та Європи відрізняється.
Раніше європейські лідери намагалися впливати на Трампа через особисті контакти, телефонні дзвінки й демонстративну вдячність. Вони також радили Зеленському обережніше поводитися з американським президентом, аби не погіршувати відносини.
Тепер український лідер говорить значно відвертіше. Він звинувачував американську владу в обмеженнях супутникового зв’язку, від якого залежить українська армія, та припустив, що Трамп симпатизує авторитарним режимам.
Київ також не відмовився від ударів по російській енергетичній інфраструктурі, попри невдоволення Вашингтона.
Рахман припускає, що така поведінка Зеленського може бути не лише проявом розчарування, а й політичним розрахунком. Рейтинг Трампа слабшає напередодні проміжних виборів до Конгресу, а деякі республіканці вже критикують його підхід до росії. Тому звернення безпосередньо до американського суспільства може виявитися для Києва перспективнішим, ніж спроби переконати самого президента.
Навіть деякі кандидати від Республіканської партії поставили під сумнів план Трампа купувати російське дизельне пальне. А опитування свідчать, що американці не поділяють його захоплення путіним.
Європа хоче вести власні переговори з кремлем
Паралельно змінюється підхід європейських столиць до росії. На думку Рахмана, все більше європейських політиків вважають неприйнятною ситуацію, коли з путіним спілкуються переважно американці, а Європа, яка фінансує значну частину української підтримки, залишається осторонь ключових рішень.
«Канали зв’язку з росіянами вже відкриті, і незабаром може відбутися телефонна розмова європейських лідерів із путіним», – пише оглядач.
Європейські лідери побоюються, що Трамп просто хоче укласти з москвою комерційні угоди, а не дбати про безпеку Європи. До того ж американський президент зосереджений на внутрішній політиці й невдоволений тим, що європейські союзники не підтримують його підхід до Ірану.
Досі європейська стратегія спиралася на дві основи: військову й фінансову підтримку України та санкції проти росії. Обидва напрями залишаються важливими, однак, за оцінкою FT, їх уже недостатньо – Європа хоче безпосередньо впливати на умови можливого миру.
Два можливі сценарії завершення війни
Якщо прямі переговори європейців із путіним відбудуться, на них можуть розглянути два варіанти припинення війни, припускає Рахман.
Перший сценарій – замороження бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту в обмін на гарантію, що Україна не вступатиме до НАТО.
Другий – Україна відмовляється від решти територій Донбасу, які ще контролює, натомість вступає в НАТО.
Обидва варіанти викликали б гостру реакцію в Україні. Водночас Рахман вважає, що сильне суспільне прагнення завершити війну могло б дати Зеленському простір для обговорення навіть таких компромісів.
Однак головна проблема – позиція кремля. Немає підстав вважати, що путін погодиться на будь-який із цих сценаріїв. За оцінкою оглядача, російський лідер натомість просуває ідею тристороннього саміту з Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном. Такий формат відповідав би прагненню москви говорити з позиції великої держави, водночас відсунувши Україну та європейських союзників від ухвалення рішень.
Європа шукає заміну американським супутникам
Ще один напрям, де Європа прагне зменшити залежність від США, – супутниковий зв’язок і розвідка. Для України це питання особливо гостре: американські системи Starlink і Starshield відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку, керуванні дронами та військових операціях.
Цього місяця фінські компанії Nokia та ICEYE оголосили про співпрацю над супутниковими мережами для військових і цивільних потреб. Проте, за даними FT, перші запуски очікуються лише у 2028 році, тому швидко замінити американську інфраструктуру не вдасться.
Водночас Україна продовжує сподіватися на розширення супутникової підтримки США, зокрема для виявлення російських ракетних установок у глибині території росії.
На цьому тлі рішення Зеленського відмовитися від надмірної дипломатичної стриманості щодо Трампа виглядає особливо ризикованим: Україна й далі залежить від американських технологій та рішень Вашингтона.
Проте Рахман доходить висновку, що Київ уже вірить у можливість забезпечити стабільну підтримку, просто намагаючись догодити американському президенту.
«Це, безперечно, ризикована стратегія. Але Трамп не залишив українцям кращого вибору», – підсумовує оглядач Financial Times.
Бекграунд. Нагадаємо, за результатами переговорів 20 жовтня в Осло, за повідомленням Зеленського, США та Україна узгодили пропозиції щодо миру, тепер Віткофф повезе їх путіну. За словами українського президента, повноцінну роботу Starlink мають відновити протягом найближчих 48 годин.