Прем’єр Бельгії, який блокував використання російських активів для України, подав у відставку
Король Бельгії повідомив, що поки що «відкладає рішення» про затвердження відставки
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер подав королю Філіпу прохання про відставку після провалу переговорів щодо бюджету на 2027 рік.
Він обійняв посаду у лютому 2025 року, маючи намір вирішити бюджетні проблеми в країні. Але правляча коаліція із п'яти партій не змогла домовитися про скорочення витрат і збільшення доходів держави.
Де Вевер відомий тим, що блокував план Євросоюзу використати заморожені російські активи для фінансування України.
Король поки що не прийняв відставку, пише AP. За повідомленням королівського палацу, він відклав рішення, а з 3 листопада почне консультації з лідерами партій коаліції. Повторна зустріч із Де Вевером запланована на п’ятницю.
Уряд Бельгії кілька місяців не може узгодити бюджетні заходи, які мають допомогти знайти близько 10 млрд євро. Розбіжності виникли, зокрема, щодо способу скорочення дефіциту: партія Де Вевера N-VA та ліберали з MR наполягають на скороченні державних витрат, зокрема на охорону здоров’я, тоді як соціалісти й центристи виступають за підвищення податків для заможніших громадян.
За прогнозом Єврокомісії, державний борг Бельгії цього року сягне 110,5% ВВП, а дефіцит бюджету – 5,2%. Країна належить до найбільш обтяжених боргами членів ЄС.
Де Вевер був одним із головних противників плану Євросоюзу використати заморожені російські державні активи для так званого репараційного кредиту Україні. У бельгійському депозитарії Euroclear зосереджено 185 млрд євро із 210 млрд євро заморожених у ЄС російських активів.
Бельгійський прем’єр наполягав, що його країна не повинна самостійно нести юридичні та фінансові ризики такого рішення. Він вимагав гарантій від інших держав ЄС на випадок судових позовів росії, а також спільного розподілу можливих збитків. Де Вевер попереджав, що конфіскація активів може спричинити масштабні судові суперечки та поставити під загрозу фінансову стабільність Euroclear.
У грудні 2025 року через відсутність згоди щодо використання російських резервів лідери ЄС домовилися про інший механізм: надати Україні 90 млрд євро у 2026–2027 роках коштом спільних запозичень під гарантії бюджету Євросоюзу.
Цей кредит має бути погашений за рахунок репарацій, які росія повинна буде виплатити Україні.
Однак питання російських активів зараз знову обговорюють. Україна та частина європейських країн хочуть знайти спосіб використати їх для покриття фінансових потреб Києва.
Один із запропонованих варіантів – передати заморожені рахунки з-під управління бельгійського Euroclear до окремої структури під контролем ЄС. Вона могла б перебрати на себе юридичні зобов’язання перед російським Центробанком і розподілити ризики між країнами Євросоюзу.
Цю ідею підтримали 122 депутати Європарламенту.
Міністр фінансів України Сергій Марченко також закликав створити централізований механізм на рівні ЄС, який захистив би Euroclear і дозволив розподілити ризики між усіма державами-членами.
Рішення щодо російських активів буде залежати від подальших переговорів у ЄС, позиції бельгійського уряду та готовності інших держав надати гарантії.
Бекграунд. Як повідомлялося, українські F-16 застрягли на ремонті в Бельгії – виникла проблема з літаками, які збивають реактивні «герані»: обслуговування, яке зазвичай займає 2–6 тижнів, у Бельгії розтяглося до 40 тижнів.