ЄС вимагає від України прискорити судову та антикорупційну реформи: чому гальмується вступ до блоку
Найбільше зауважень у Брюсселя виникає щодо верховенства права та боротьби з корупцією
Україна має прискорити реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, якщо хоче завершити переговори про вступ до Євросоюзу до кінця 2028 року. Єврокомісія загалом позитивно оцінює європейський курс Києва, однак вказує на недостатній прогрес у реформуванні судової системи, прокуратури та антикорупційного законодавства.
Джерело. Про це йдеться у щорічному звіті Єврокомісії щодо розширення ЄС, оприлюдненому 4 листопада – про перспективи України пише Kyiv Independent.
Україна залишається серед країн, які Брюссель називає лідерами євроінтеграції, разом із Молдовою, Чорногорією та Албанією. Єврокомісія відзначає, що Київ продовжує реформи попри повномасштабну війну, а також має значний потенціал у сферах енергетики, сільського господарства, цифрових технологій та оборонного виробництва.
Водночас у звіті наголошується, що для завершення переговорів про вступ до кінця 2028 року Україні потрібно «прискорити темпи реформ».
Найбільше зауважень стосується верховенства права та боротьби з корупцією. За оцінкою Єврокомісії, прогрес у виконанні дорожньої карти судової реформи був обмеженим, а погоджений ще у грудні 2025 року план із десяти пріоритетних реформ переважно залишається невиконаним.
«Жодних законів, які б суттєво просунули антикорупційну правову базу, ухвалено не було», – йдеться у звіті.
Серед ключових вимог Брюсселя:
* Незалежний добір суддів. Єврокомісія наполягає на залученні незалежних міжнародних експертів до процесу відбору суддів. Продовження опору цій вимозі з боку України викликає «занепокоєння» Брюсселя.
* Зміна процедури призначення генпрокурора. ЄС вимагає зробити її прозорішою та заснованою на професійних якостях кандидата. Нині генпрокурора призначає президент, а затверджує Верховна Рада.
* Боротьба з організованою злочинністю. Єврокомісія вказує, що Україна не просунулася в узгодженні законодавства з європейськими нормами щодо протидії тяжкій та організованій злочинності.
* Окремо у звіті згадують проблеми зі свободою медіа. Попри покращення позицій України у світових рейтингах свободи преси, випадки переслідування та залякування журналістів продовжують фіксувати на рівні попередніх років.
Єврокомісія також втретє поспіль закликала переглянути формат телемарафону «Єдині новини». У 2026 році на нього продовжили виділяти значне державне фінансування – близько 1,5 млрд грн, хоча довіра аудиторії та охоплення знижуються. Водночас суспільний мовник «Суспільне», за оцінкою ЄС, отримує фінансування нижче законодавчо встановленого рівня.
Тому Україна має виконати так звані проміжні критерії у сфері верховенства права, перш ніж зможе завершити переговори за відповідними розділами. У жовтні ЄС та Україна створили спільну робочу групу, яка має допомогти провести необхідні реформи приблизно за чотири місяці.
За оцінкою Єврокомісії, за нинішніх темпів Україна може попередньо закрити сім із 33 переговорних розділів до кінця 2027 року.
Водночас Брюссель визнає, що останнім часом в Україні знову посилилася увага до реформ. Єврокомісія також наголошує, що спеціалізовані антикорупційні органи загалом продовжують працювати незалежно та ефективно.
У звіті є й практичні аргументи на користь реформ.
Наприклад, для приєднання до єдиної зони платежів у євро SEPA Україна має ухвалити законодавство проти відмивання коштів. Членство в цій системі дозволить проводити платежі в євро швидше та дешевше. Євросоюз забезпечує близько 65% української торгівлі товарами.
Єврокомісія підтверджує готовність підтримувати мету України завершити переговори до кінця 2028 року. Але нагадує, що вступ залежить від виконання конкретних критеріїв.
«Розширення має стати невіддільною частиною політики Європейського Союзу», – наголошує Єврокомісія, закликаючи також самі країни-члени готуватися до прийняття нових учасників блоку.
Бекграунд. Раніше ми писали про те, що Україна отримала 3 млрд євро від ЄС, але ризикує з затримкою ще мільярдів – понад 4,8 млрд євро із обіцяної суми залежать від рішень Верховної Ради.