Фіскальні органи України борються за розширення податкової бази у секторі малого і середнього підприємництва, що фактично поступово демонтувало ці сегменти вітчизняного бізнесу. Натомість в царині справляння рентної плати за природну сировину, де домінує інтерес найбільш потужних бізнес-груп – як національного, так і регіонального масштабу, мають місце рецидиви непрозорості при встановленні ставок рентної плати, а також при її вилученні у бюджети різного рівня.
Навіщо потрібна рента? Рентна плата за спеціальне використання природних ресурсів є тим фіскальним інструментом, який покликаний забезпечити вилучення природно-ресурсної ренти на користь власника природних ресурсів і стимулювати природокористувачів зводити до мінімуму втрати природної сировини при її видобутку та залученні в господарський обіг. Системні та структурні перегини в національній економіці призвели до того, що основними природокористувачами виступають інтегровані підприємницькі об’єднання, які використовують у відтворювальному процесі переважну більшість природних ресурсів.
Відсутність адекватних реальній цінності природної сировини ставок рентної плати не забезпечує справедливого її вилучення на користь державного та місцевих бюджетів. Підприємницькі інтегровані утворення, маючи мільярдні обороти, сплачують символічну рентну плату, що не змушує їх забезпечувати всебічну раціоналізацію використання природних ресурсів.
Скільки рентних платежів надходить до бюджету України? Доходи зведеного бюджету України у 2016 році складають 782,859 млрд грн. Надходження рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів становлять 46,608 млрд грн, хоча планувалося залучити до бюджетів усіх рівнів 64,751 млрд грн. Сума плати за землю, яка з 2015 року виступає складовою податку на майно, у 2016 році становила 23,321 млрд грн. Тобто сума надходжень природно-ресурсних платежів (рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів і плата за землю) складає 69,929 млрд грн (8,9% загальних доходів зведеного бюджету України).
За період з 1999 по 2016 рік у динаміці надходжень рентної плати (зборів) за спеціальне використання природних ресурсів до зведеного бюджету України спостерігається висхідна тенденція (відповідно до змін у бюджетній класифікації з 2015 року код «Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів» трансформовано у «Рентну плату та плату за використання інших природних ресурсів»).
У 1999 році обсяг рентної плати (зборів) за спеціальне використання природних ресурсів, яка спрямовувалася до зведеного бюджету України, становив 1,456 млрд грн, у 2004 – 3,066 млрд грн, у 2008 – 9,292 млрд грн, у 2013 – 28,863 млрд грн, у 2016 – 46,608 млрд грн.
Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre
Тобто в номінальному вираженні має місце висхідний тренд, який не корелює з трендом надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів в порівняних цінах 1998 року (величина рентної плати у порівняних цінах визначалася діленням номінальної величини надходжень даного платежу на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції). Так, у 1999 році обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів в порівняних цінах 1998 року становив 1,259 млрд грн, у 2004 – 1,492 млрд грн, у 2008 – 2,386 млрд грн, у 2013 – 4,690 млрд грн, у 2016 – 3,389 млрд грн.
У 2016 році порівняно з 2013 роком обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів в порівняних цінах 1998 року до зведеного бюджету України зменшився на 1,301 млрд грн, порівняно з 2014-м – на 753 млн грн.
Отже у 2016 році надходження природно-ресурсної ренти до зведеного бюджету України в номінальному численні порівняно з 2013 роком збільшилися на 17,745 млрд грн, що не підтверджується динамікою реальних надходжень, тобто надходжень в порівняних цінах 1998 року. За період з 1999 по 2016 рік спостерігалося коливання питомої ваги рентної плати (зборів) за спеціальне використання природних ресурсів у доходах зведеного бюджету України в діапазоні 2,7–7,4%.
Якою є динаміка надходжень? За період з 1999 по 2007 рік мала місце тенденція зменшення питомої ваги рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів у загальних доходах зведеного бюджету України у зв’язку з тим, що національна економіка перейшла у фазу зростання й відбувалося збільшення податкових та неподаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Це було пов’язано з результатами виробничо-господарської діяльності, а не з освоєнням природної сировини.
Могла б спостерігатися й інша динаміка питомої ваги природно-ресурсної ренти, якщо її ставки – у першу чергу це стосується використання надр для видобування корисних копалин – були прив’язані до норми рентабельності видобувних підприємств. Найбільш інтенсивно частка природно-ресурсної ренти в загальних надходженнях до бюджетів усіх рівнів зросла в період з 2012 по 2014 роки. У 2016 році порівняно з 2014 роком відбулося поступове зменшення питомої ваги рентної плати (вона зменшилася із 7,4 до 6,0%). Прикметним є те, що за період з 2014 по 2016 рік відбувалося номінальне зростання надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів, але її питома вага в загальній величині надходжень зменшувалася. З цього можна зробити висновок, що темпи зростання цих платежів відставали від темпів збільшення інших видів надходжень до зведеного бюджету України.
«Лісова» рента. У структурі надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів займає незначну питому вагу, але для багатолісних районів виступає вагомим бюджетонаповнюючим чинником. За період з 1999 по 2005 рік у цілому спостерігалося скорочення частки лісової ренти в загальних надходженнях природно-ресурсної ренти до зведеного бюджету України (з 3,0 до 2,0%).
Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre
У 2007 році порівняно з 2006 роком питома вага лісової ренти значно зросла (з 2,1 до 2,9%). За період з 1999 по 2016 рік саме показник питомої ваги рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2007 році в загальних надходженнях рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів є найвищим. За період з 2007 по 2013 рік він значно зменшився, що пов’язано з низьким рівнем оперативності індексації ставок попневої плати відповідно до розкручування девальваційно-інфляційної спіралі. За період з 2013 по 2016 рік питома вага лісової ренти в загальних надходженнях природно-ресурсних платежів підвищилася до рівня 2002–2004 років.
У надходженнях номінальної величини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до зведеного бюджету України спостерігалась висхідна тенденція. У 2016 році порівняно з 1999 роком надходження лісової ренти до зведеного бюджету зросли у 24 рази, порівняно з 2008 роком – в 4,9 разу, порівняно з 2013 роком – у 2,9 разу. У динаміці надходжень рентної плати (збору) за спеціальне використання лісових ресурсів в порівняних цінах 1998 року значного збільшення на кінець часового горизонту, який аналізується, не спостерігається. У 2016 році порівняно з 2008 роком рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів у порівняних цінах 1998 року збільшилася на 22 млн грн, порівняно з 2013 роком – на 19 млн грн. Натомість порівняно з 2015 роком спостерігається її зменшення на 7 млн грн.
Незважаючи на те, що в останні роки значно розширилася база стягнення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, потенціал вилучення даного фіскального платежу використовується недостатньо. Варто перейти до нового формату рентного регулювання використання земель лісогосподарського призначення в частині розвитку мисливського господарства та використання несировинних властивостей лісу.
«Водна» рента. У динаміці надходжень рентної плати за спеціальне використання води висхідна тенденція мала місце в цілому за період з 1999 по 2013 рік, а у 2014–2015 роках надходження водної ренти до зведеного бюджету значно зменшилися. Зокрема, у 2015 році порівняно з 2013 роком даний показник зменшився на 367 млн грн, порівняно з 2014 роком – на 157 млн грн. Незважаючи на те, що номінальна величина надходжень водної ренти у 2016 році порівняно з 2015 роком збільшилася на 290 млн грн, у порівняних цінах відбулося її зменшення на 7,2 млн грн.
Надходження рентної плати за спеціальне використання води в порівняних цінах 1998 року показує, що у 2015–2016 роках реальні надходження водної ренти до зведеного бюджету України є меншими навіть показника 1999 року. Порівняно з 2008 роком надходження рентної плати за спеціальне використання води в порівняних цінах 1998 року у 2015 і 2016 роках зменшилося відповідно на 39,2 млн грн і 46,4 млн грн. Значно зменшилась у 2015 та 2016 роках порівняно з початком 2000-х років і питома вага рентної плати за спеціальне використання води в загальних надходженнях природно-ресурсних платежів до зведеного бюджету України. Зокрема, у 2001 році питома вага водної ренти в загальній величині природно-ресурсної ренти, яка надходила до зведеного бюджету України, становила 13,42%, у 2008 – 6,2%, у 2013 – 5,11%, а у 2016 – 3,0%.
Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre
Рента за надра. За період з 1999 по 2016 роки в динаміці надходжень рентної плати за користування надрами спостерігалось дві основних фази: фаза поступового зростання (1999–2012) та фаза прискореного зростання (2013–2016) номінальних надходжень.
Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre
Слід нагадати, що до складу збору та плати за спеціальне використання природних ресурсів до 1 січня 2013 року не включалася рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Включення плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу зборів та плати за спеціальне використання природних ресурсів і стало базовим чинником значного зростання даної складової доходів зведеного бюджету у 2013 році порівняно з 2012 роком.
У 2013 році порівняно з 2012 роком номінальна величина надходжень рентної плати за користування надрами до зведеного бюджету України зросла в 4,3 разу, у 2016 році порівняно з 2013 роком – у 2,8 разу. Основною причиною значного зростання надходжень рентної плати за користування надрами до зведеного бюджету України стало декілька хвиль підвищення ставок рентної плати за видобуток природного газу. У 2016 році в структурі надходжень рентної плати за користування надрами до зведеного бюджету України питома вага рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу становила 76,7%.
«Бурштинова» рента та її протиріччя. З січня 2016 року введено новий вид доходів зведеного бюджету України – рентну плату за користування надрами для видобування бурштину. У 2016 році план надходжень даного фіскального платежу до зведеного бюджету України становив 1,5 млрд грн, а фактично надійшло 2,08 млн грн. Ситуація із вилученням рентної плати за користування надрами для видобування бурштину є свого роду квінтесенцією низької ефективності податкового регулювання природокористування в цілому. Провальне виконання плану по надходженню рентної плати за користування надрами для видобування бурштину пов’язується з тим, що видобуток цієї цінної органо-мінеральної речовини контролюється регіональними бізнес-групами, які фізично не допускають ідентифікації відповідними контролюючими органами реальної бази стягнення даного виду платежу
«Земельна» рента. Перегрупування окремих складових рентної плати за користування надрами та віднесення плати за землю до податків на майно призвело до того, що питома вага рентної плати за користування надрами з 3% у 1999 році зросла до 12,8% у 2008 році та до 90,6% у 2015 році в загальних надходженнях природно-ресурсних платежів до зведеного бюджету України. Значне номінальне збільшення рентної плати за користування надрами у 2013–2016 роках зумовило також суттєве зростання рентної плати за користування надрами в порівняних цінах 1998 року. Зокрема, у 2016 році порівняно з 2012 роком величина надходжень рентної плати за користування надрами до зведеного бюджету в порівняних цінах 1998 року збільшилася в 5,5 разу.
За період з 1999 по 2016 рік у динаміці надходжень плати за землю до зведеного бюджету України спостерігалася висхідна тенденція, а найбільш інтенсивне зростання мало місце у 2008 та 2016 роках порівняно з попереднім роком. Нагадаємо, що плата за землю до 1 січня 2015 року була складовою зборів та плати за спеціальне використання природних ресурсів, а з 1 січня 2015 року стала складовою податку на майно.
Надходження плати за землю до зведеного бюджету України
Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre
Враховуючи те, що земельні ресурси виступають компонентом природно-ресурсного потенціалу і їхнє використання супроводжується утворенням природно-ресурсної ренти, плату за землю, незважаючи на те, що вона є складовою податку на майно, варто і надалі розглядати через призму рентного регулювання використання природних ресурсів.
Номінальна величина плати за землю у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшилася на 2,792 млрд грн, у 2016-му порівняно з 2015 роком – на 8,492 млрд грн. Значне зростання надходжень плати за землю до зведеного бюджету України пов’язується зі збільшенням ставок земельного податку та відповідно ставок орендної плати в останні роки, а також усуненням численних пільг, які тривалий час використовувалися в практиці стягнення земельного податку. Значним резервом щодо зростання надходжень плати за землю до зведеного бюджету України є ідентифікація реальної бази стягнення земельного податку та орендної плати за використання земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду.
Чому алгоритми стягування ренти потребують якнайшвидших змін? При виборі пріоритетів удосконалення системи стягнення рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів необхідно виходити з того, що пересічний українець змушений сплачувати «драконівську» ціну за спожиту електроенергію, яка виробляється на теплоелектростанціях на основі використання вугілля, буцімто придбаного за формулою Роттердам+, а також ціну за газ, встановлену на основі ціни німецького газового хабу.
Чи не прийшов час прив’язати ставки рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів, у першу чергу за користування надрами, для вітчизняних підприємств, які входять у вертикально інтегровані підприємницькі об’єднання, до нормативів плати за природні ресурси, які встановлені у високорозвинених країнах. Це дозволить змусити основних природокористувачів сплачувати власнику переважної більшості природних ресурсів (українській державі) адекватну реальній вартості вилученого природного ресурсу ціну і спрямовувати природні блага на служіння територіальним громадам.