В Україні триває жвава дискусія щодо оптимальної моделі впровадження ринкових відносин у земельній сфері. Як саме врівноважити інтереси держави та бізнесу, економічну свободу та гарантії прав? У намаганнях відповісти на ці питання може стати в пригоді досвід Канади – країни, де багато років поспіль фіксується один з найвищих рівнів життя у світі, вважає експерт експерт Олег Проценко.
Канада – друга у світі країна за розмірами території. Її площа становить 9976,1 тис. кв. км (997,6 млн га). У сільськогосподарському виробництві використовуються 68 млн га (7% території), рілля займає 5% загальної земельної площі, а оброблювані землі – 4% території (41 млн га).
Сільське господарство Канади відрізняється високим ступенем товарності та механізації праці. Найбільшу питому вагу в складі реалізованої продукції забезпечують зерно і малосемена – 30%, м'ясо (без битої птиці) – 27%, молочна продукція – 13%. У структурі посівних площ переважають зернові культури (пшениця, овес, ячмінь, кукурудза). Крім того, вирощують льон, рапс, картоплю, тютюн. Розвинене овочівництво.
Природні умови країни визначають і зональну спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Так, зерно виробляють у зоні прерій (степів), у межах провінцій Альберта, Манітоба, а також у Британській Колумбії. Тут вирощують пшеницю, ячмінь, овес, канолу (канадський різновид ріпаку), жито, льон.
У провінціях Онтаріо і Квебек вирощують кукурудзу і соєві боби. Три чверті поголів'я великої рогатої худоби зосереджено в степових провінціях, тоді як більша частина поголів'я свиней знаходиться в Квебеку і Онтаріо. Частка зони прерій по поголів'ю свиней висока. Водночас у провінціях Квебек і Онтаріо концентрується також основна частина молочного стада великої рогатої худоби.
Велика частина земель Канади – 90,3% – знаходиться у державній власності та належить до земель Британської Корони (Crown Land). Державне землеволодіння представлено федеральним і провінційним (адміністративно-територіальним) рівнями. У приватній власності знаходиться 9,7% усіх земель, з них майже 75% займають фермерські господарства.
Структура землеволодіння в Канаді (всі категорії земель)
| Провінція або адміністративна територія | Загальна земельна площа, тис. кв. км | Частка в сумарній площі | ||
| Федеральні землі Британської Корони |
Землі провінцій або адміністративних територій (приналежні до Британської Корони) |
Приватні землі | ||
| Альберта | 644.4 | 9.6 | 62.6 | 27.8 |
| Британська Колумбія | 929.7 | 0.9 | 93.3 | 5.8 |
| Квебек | 1356.8 | 0.2 | 92.1 | 7.7 |
| Манітоба | 548.4 | 0.8 | 78 | 21.2 |
| Нова Шотландія | 52.8 | 2.9 | 29.8 | 67.3 |
| Нью-Брансуїк | 72.1 | 3 | 42.9 | 54.1 |
| Ньюфаундленд | 371.7 | 0.7 | 94.9 | 4.4 |
| Онтаріо | 891.2 | 0.9 | 88 | 11.1 |
| Острів Принца Едуарда | 5.7 | 0.8 | 12.1 | 87.1 |
| Саскачеван | 570.7 | 2.4 | 59.7 | 37.9 |
| Північно-західні території | 3293 | 88.4 | 0.1 | 11.5 |
| Юкон | 479 | 99.8 | 0.2 | 0.1 |
| Канада в цілому | 9215.4 | 40.3 | 50 | 9.7 |
При цьому велика частина земель сільськогосподарського призначення (98%) знаходиться у приватній власності, інші представляють федеральний резерв або перебувають під контролем Фермерської кредитної корпорації.
Хоча у федеральному володінні знаходяться 40,3% державних земель Канади, майже всі вони зосереджені в межах північно-західних територій і провінції Юкон, що розташована на півночі країни. Тому державне землеволодіння в найбільш населеній і освоєній частині Канади представлено майже виключно землями, що належать урядам провінцій (лише в Альберті, Нью-Брансуїку, Новій Шотландії та Саскачівані по кілька відсотків земельної площі знаходиться безпосередньо у федеральній власності).
Для обліку державних земель (земель Корони) Міністерство охорони природи, земель і парків веде спеціальний реєстр (Crown Land Registry).
Облік і реєстрація земель у Канаді, а також землевпорядкування підтримуються федеральними законами і основними земельними законами провінції.
З канадського досвіду українським законодавцям можна зробити важливі висновки. Зокрема, не викликає сумніву, що збереження державного контролю над лісами та водоймами є доцільним.
Високоякісний захист прав власності та вільна економіка дуже позитивно впливають на ціни. Так, вартість оренди 1 гектара на рік у Канаді становить $2700. Для порівняння: вартість оренди 1 гектара на рік в Україні становить $40 – це майже в 70 разів менше.
Така висока ціна є вигідною для бюджету: щорічна сплата податку на нерухомість у розмірі близько 1% від ринкової вартості активу стимулює максимально ефективно використовувати земельні ресурси.
Ще один важливий урок: земля є невід'ємною частиною з будовою. При цьому податок на нерухомість (куди входить і земля) є податком, збори по якому в Канаді становлять 40–60% місцевих бюджетів. А вартість нерухомості кожні чотири роки оцінює незалежне агентство.
Важливо й те, що для запобігання зловживань під час продажу державних земель усі операції з купівлі та продажу землі відбуваються на відкритих аукціонах.
Автор висловлює вдячність EDGE (Expert Deployment for Governance and Economic Growth, Canada) за організацію поїздки для ознайомлення з канадським досвідом.