У 2014 році Організація економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР) схвалила Єдиний стандарт звітності (Common Reporting Standard, CRS), відомий також як Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. СRS зобов'язує податкові органи держав, що підписали угоду, отримувати інформацію від фінансових установ про платників податків цих держав і щорічно автоматично обмінюватися цими даними з іншими країнами. Катерина Мавренкова, керуючий партнер Henley & Partners Switzerland AG, у матеріалі для Mind докладно розкрила значення цього поняття, а також розповіла, як автоматичний обмін податковою інформацією допоможе бізнесу і чи покращить він умови для функціонування українських податкових та валютних резидентів.
Інформація, що підлягає обміну. Автоматичний обмін інформацією торкнеться як фізичних, так і юридичних осіб, які є резидентами юрисдикції, що бере участь у обміні або планує розпочати обмін найближчим часом. Обміну підлягає інформація щодо фінансових рахунків цих осіб (наприклад, банківські рахунки, вклади), включаючи інформацію про баланс цих рахунків.
З метою автоматичного обміну інформацією всі організації поділяються на активні та пасивні – залежно від виду діяльності й характеру операцій, що проводяться. У разі пасивної організації інформація про рахунок організації та її контролюючу особу передається і в юрисдикцію, податковим резидентом якої є контролююча особа.
Хто бере участь в обміні інформацією. Наразі понад 100 країн погодилися брати участь у автоматичному обміні фінансовою інформацією. Сюди входять практично всі офшорні юрисдикції, а також популярні серед росіян Велика Британія, Кіпр, Мальта та Швейцарія.
Кожна держава повинна юридично оформити свою згоду дотримуватися норм CRS. Для цього потрібно підписати міжнародний договір/пакт, ратифікувати цей документ місцевим парламентом і привести внутрішнє законодавство у відповідність до міжнародного договору. Якщо країни не зробили цих кроків, обмін між ними відкладається.
Позиція України. Уже в 2004 році Україна підписала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters, MCMAATM). Вона була ратифікована Верховною Радою і набула сили у 2009 році. У процесі впровадження Стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією підписання МСМААТМ – це перший крок до впровадження Єдиного стандарту звітності для країн, які не є членами Європейського союзу.
Незважаючи на те що наразі Україна не озвучила чіткого часового плану щодо подальшого впровадження CRS, той факт, що вона приєдналася до проекту BEPS (BEPS Project – план дій у галузі міжнародного оподаткування, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за пропозицією і за активної підтримки лідерів країн G20) з січня 2017 року, ясно вказує і на намір повністю впровадити вимоги CRS, оскільки обидва проекти є основною рушійною силою в глобальній боротьбі за податкову прозорість.
Варіанти податкового планування. Один з варіантів уникнення обміну фінансовою інформацією – переїзд до країни, що відмовилася приєднатися до міжнародної Конвенції ОЕСР про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Таких країн дуже мало, і їхнє число постійно зменшується. Юрисдикції, що відмовляються підписати документ, вносять до чорних списків ОЕСР, що може привести до закриття (або до відмови у відкритті) банківського рахунку. Єдина країна, що не підписала CRS та навряд чи потрапить до чорних списків, – США.
Ще один варіант – зміна податкового резидентства. Обмін фінансовою інформацією здійснюється на підставі податкового резидентства клієнта банку або іншого фінансового інституту, а не на основі громадянства. Отримання другого громадянства або дозволу на проживання (ДНП) дасть можливість переїхати на постійне проживання до іншої країни та/або стати її податковим резидентом.
У деяких країнах існують варіанти отримання ДНП і громадянства через інвестиції в економіку держави, при цьому нові резиденти можуть розраховувати на привабливі умови оподаткування. Наприклад, Мальта дозволяє отримати громадянство країни за інвестиції від 1 млн євро або ДНП за інвестиції від 250 000 євро. На Кіпрі швидкий спосіб отримання європейського громадянства (близько шести місяців) за інвестиції від 2 млн євро, а також ДНП за інвестиції від 300 000 євро. Недоміцильовані резиденти отримують податкові пільги протягом 17 років. У Португалії отримати ДНП можна завдяки інвестиціям від 250 000 євро. Через шість років можна стати громадянином країни. Для нових податкових резидентів діє спеціальний податковий режим non-habitual resident regime.
Американську грін-карту можна отримати за інвестиції від $500 000. Але не варто забувати, що всі громадяни США і резиденти зобов'язані платити американські податки незалежно від місця проживання і країни отримання доходу. У Швейцарії ДНП видається за сплату фіксованого акордного податку, розмір якого визначається для кожного інвестора індивідуально (від 250 000 швейцарських франків). При цьому більшість інвестиційних програм не висувають вимог до знання державної мови або наявності підприємницького досвіду. Близькі родичі інвестора також можуть бути включені в заяву.
Початок автоматичного обміну інформацією може істотно вплинути на життя українських податкових та валютних резидентів. Це може стати одним з основних джерел інформації, за допомогою якого українські податкові органи зможуть встановити факт наявності в українського податкового резидента незадекларованого іноземного рахунку або компанії з усіма наслідками цього. Тому краще заздалегідь подбати про податкове планування.