

Від грудня 2015-го на розгляді народних депутатів – законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації. Парламентський комітет з податкової і митної політики також розглядає проект Закону про фінансову поліцію, головна мета якого – ліквідувати фінансову міліцію, аби створити фінансову поліцію. Там же – законопроекти, в яких мова про зменшення навантаження на фонд оплати праці й врегулювання процедури застосування податкової соцпільги. І хоча рік тому, у грудні 2016-го, парламентарі прийняли Закон про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестклімату, яким нарешті запущено електронну базу даних платників податків, а на податкові інспекції районного значення покладено консультативні функції замість контролюючих і перевіряючих, без прийняття вищезазначених законів, на жаль, неможливо реформувати податкову систему.
Хоча дещо вже зробити вдалося. З січня 2016-го на доходи фізосіб встановили єдину ставку – 18%. Також до 25 розмірів прожиткового мінімуму збільшили максимальну базу нарахувань ЄСВ, при цьому його ставку знижено до 22%. Почали оподатковувати житло та іншу особисту нерухомість з початку 2015 року, а у квітні 2017-го розпочали автоматичне відшкодування ПДВ.
Серед ключових завдань податкової реформи - введення замість податку на прибуток податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці та збереження спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. Планується значно удосконалити адміністрування ПДВ, оподаткування майна підприємств, а також нарешті запровадити єдиний рахунок для сплати податків, окрім ПДВ.
Для платників податків внаслідок реформування запрацюють електронний кабінет, електронний реєстр чеків, реєстр акцизних марок. А ще – єдиний реєстр заявок на відшкодування ПДВ. Отже, що відбуватиметься далі, чи станеться так, як заплановано, та коли, з якими труднощами і перешкодами доведеться ще зіткнутися реформаторам – про все та багато іншого у матеріалах Mind.