Останнім часом проблеми у сфері авторського права в Україні стали об'єктом пильної уваги не лише Верховної Ради (внесено більше п’яти законопроектів про управління правами у сфері авторського права і суміжних прав), а й президента США. Як відомо, Дональд Трамп погрожує введенням торговельних санкцій проти України, якщо сфера авторського права не буде врегульована належним чином.
Як влаштований ринок роялті в Україні, скільки отримують українські артисти за використання своїх авторських прав, хто цими правами управляє і що потрібно зробити, щоб ринок роялті в Україні став більш прозорим і прибутковим, Mind розповів керівник юридичного відділу Української ліги авторських і суміжних прав (УЛАСП) Олександр Нікін.
Актив, пасив, баланс. Усі доходи артистів можна умовно розділити на дві категорії:
Саме на другому виді доходів і зупинимося докладніше.
Кому належать права? Щоб зрозуміти, кому належать авторські та суміжні права на музичні треки, необхідно знати, як відбувається створення пісні, хто оплачує її появу на світ та кому належить результат.
Пісня може з'явитися на світ двома способами:
Спочатку власниками авторських прав є автори і виконавці пісень. Але як в першому, так і в другому випадку на певному етапі вони передають свої права в управління вищезазначеним компаніям. Отримуючи в управління права, ці компанії беруть на себе роботу з просування контенту, монетизації авторських прав, договірної роботи та юридичного супроводу артистів. Але роблять вони це не безкоштовно, а утримують певний відсоток від заробітку на використанні авторських прав.
На який термін артист передає свої права в управління, і в якому відношенні розподілятиметься прибуток від монетизації музики, залежить від умов договору. Як показує практика, музичні компанії вважають за краще укладати довгострокові договори, на термін 5, 10 і більше років, отримуючи за свої послуги від 30 до 50% від зароблених грошей.
Формальними власниками авторських і суміжних прав майже в 100% випадків стають юридичні особи – це або музичні компанії, або самі автори і виконавці, які ведуть діяльність як ФОП, оскільки це вигідніше з точки зору оподаткування. Серед учасників музичного ринку власників авторських і суміжних прав зазвичай називають правовласниками.
Як українські артисти заробляють на використанні авторських прав? Основні види монетизації музичного контенту в Україні наступні:
Зараз за прибутковістю на першому місці – цифровий контент. Потім йде публічне виконання, потім – мобільний контент і використання треків у рекламі, і на останньому місці – публічне сповіщення.
За яким ланцюжком українські артисти отримують роялті? За такі види використання, як цифрові продажі та продаж мобільного контенту, гроші отримує правовласник і потім виплачує артисту відсоток, визначений у договорі. За такою ж схемою відбуваються виплати за використання музики в рекламі й фільмах. У випадку з публічними видами використання музики правовласники укладають договори з організаціями колективного управління, які збирають гроші з користувачів музичного контенту і раз на квартал здійснюють розподіл, за підсумками якого виплачують роялті правовласникам. Правовласники виплачують гроші артистам, як правило, теж на щоквартальній основі.
Наприклад, УЛАСП виплатила у 2017 році 12,8 млн грн. Загальний ринок роялті за публічне виконання в Україні становить близько 30 млн грн. При цьому більша частина виплат припадає на правовласників західних артистів. Топові українські артисти за публічне виконання можуть отримувати 10–15–20 тисяч грн на рік. Це залежить від того, як часто пісні артиста використовуються в плей-листах закладів, а також від того, наскільки у нього великий каталог. У випадку з артистами-початківцями це набагато скромніші суми, до того ж, раніше ніж через рік-півтора з моменту виходу на ринок їм не варто розраховувати на серйозні суми роялті.
Як отримують роялті з України західні артисти? Правовласники понад 70% західної музики – це Sony Music, Warner Music, Universal. Їх представниками на території України є музичні компанії «Світова музика», Warner Music Ukraine і «Комп Мюзік Паблішинг» відповідно. Вони випускають музику з каталогів західних лейблів на компакт-дисках, отримують гроші від продажу цифрового і мобільного контенту, а також за публічні види використання. Потім вони утримують свій відсоток за послуги і виплачують гроші головним компаніям.
Однак гроші, які виходить заробити на використанні авторських прав на території України, для західних компаній несуттєві.
Чому авторські виплати українським артистам невеликі та що потрібно зробити, аби вони збільшилися? На сьогодні монетизація контенту і роялті за публічні види використання музики для українських артистів – це додатковий, а не основний дохід. Основні причини цього – недосконалість законодавства, його недотримання, а також загальний спад в економіці. Наприклад, у західному шоу-бізнесі одним з головних джерел монетизації авторських прав є виплати роялті кабельних операторів, тоді як в Україні ці компанії не платять за використання музики.
Зараз з ініціативи УЛАСП у судах розглядаються позови до цих компаній, і, можливо, це призведе до легалізації використання контенту кабельними операторами. Подібна ситуація склалася з виплатами українських радіостанцій і телеканалів за публічне мовлення. Змінити це вкрай складно, бо артисти залежать від ротацій своїх пісень на радіостанціях і музичних каналах і не хочуть з ними судитися. Роялті за публічне виконання музики обчислюється більшими сумами, хоча порівняно із західними країнами ставки роялті для закладів торгівлі та послуг низькі, при цьому частина закладів за музику не платить. Всі ці фактори в комплексі й призводять до того, що монетизація авторських прав приносить українським артистам набагато менші суми, ніж отримують їхні західні колеги з ринків, де побудована ефективна і прозора система виплат.
Відповідно, щоб ринок роялті в Україні став прибутковішим, має бути побудована система, за якої будь-яке використання музики буде неможливим без виплати відповідної винагороди правовласникам.
Залишається сподіватися, що українські можновладці нарешті зрозуміють, що в словосполученні «музичний бізнес» головне слово – «бізнес», і будуть вибудовувати законодавство саме для підтримки бізнесу, а не керуватися популістськими гаслами про захист української культури. І якщо запрацює музичний бізнес, то і українська культура отримає новий поштовх до розвитку, бо артисти матимуть можливість вкладати гроші в створення нового українського музичного контенту.