Підсумки «братерства»: що являло собою економічне співробітництво України з РФ

25 березня 2018 року було опубліковано рішення уряду щодо розірвання програми економічного співробітництва з Російською Федерацією, розпочатої 2011 року. Mind звернувся до Володимира Жука, економіста незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування IMF Group of Ukraine, з проханням докладно прокоментувати рішення уряду з точку зору економіки й аналізу статистичних даних. Його дослідження складатиметься із двох частин: аналізу власне документу «Програма економічного розвитку» від 7 червня 2011 року та аналізу статистичних даних між Україною і РФ.

Якою була мета підписання Програми економічного розвитку? Програма представляє собою системний документ, що відображає сукупність узгоджених поглядів Російської Федерації і України на перспективи їхнього довгострокового взаємовигідного співробітництва в економічній сфері як рівноправних незалежних держав-партнерів. У Програмі розглядаються цілі та засоби розвитку російсько-українського економічного співробітництва, його основні напрямки та пріоритетні галузі, а також очікувані результати.

Створення цього документу мало свої передумови і є доволі логічним:

• істотне зниження інтенсивності торгово-інвестиційних зв'язків в 2006-2009 роках, викликане політичними факторами і наслідками глобальної економічної кризи;
• репутаційні втрати, понесені сторонами під час конфліктів щодо умов газового транзиту в 2006-2009 роках;
• інші економічні ідеї взаємного розвитку.

У документі відзначено, що з 2011 року зростання економік Росії і України мало носити відновлювальний характер у вигляді темпів зростання не нижче 4,5-5% для РФ і 6-6,6% для України. Водночас відзначався і оптимістичний сценарій підвищення товарообороту в середньому на 10-15% щороку у кількісному вираженні.

Що віднесено до цілей цієї програми? Якщо дуже коротко, то наступне:

• економічне зростання за рахунок підвищеної взаємної економічної інтеграції;
• модернізація національних економік;
• підтримання проектів для диверсифікації експорту в інші країни;
• покращення інвестиційного клімату;
• підвищення добробуту і якості життя населення, його соціальної захищеності;
• зміцнення добросусідських відносин РФ та України, заснованих на повазі інтересів один одного, інтенсифікації економічних і культурних контактів між громадянами наших країн;
• забезпечення економічної, енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки.

Тобто, кожен має самостійно вирішити, чи дійсно відносини між РФ і Україною з 2011 року проходили відповідно до цілей, визначених у програмі співробітництва з РФ.

Варто додатково зазначити, що у вищезазначеному документі також були ідеї щодо розширення використання національних валют країн-партнерів (російського рубля та української гривні) в обслуговуванні зовнішньоекономічних операцій. Окрім цього і ідеї формування механізмів експортно-імпортних кредитів із використанням кредитів національних інститутів розвитку.

Що передбачав документ у якості потенційного взаємного розвитку?

Програмою передбачено дуже широкий спектр покращень, а саме:

• Забезпечення вільного пересування громадян.
• Співпраця у галузі технічного регулювання.
• Співпраця у сфері інновацій та наукових досліджень.
• Прикордонне та міжрегіональне співробітництво.
• Військово-технічне співробітництво.
• Співпраця у галузі конкурентної політики.
• Вуглеводнева енергетика; електроенергетика; ядерна енергетика.
• Авіаційна промисловість (спільна розробка і серійне виробництво літаків сімейств Ан-148, Ан-140, Ан-124, Ан-70).
• Космічна промисловість.
• Суднобудування (формування корпоративних альянсів і створення спільних підприємств; розвиток ремонтної бази для обслуговування і модернізації суден вантажного і пасажирського флоту).
• Агропромисловий комплекс (залучення підприємств агропромислового комплексу задля спільної участі у виставкових заходах на територіях обох держав; вироблення спільних підходів щодо питань контролю якісних показників насіннєвого матеріалу та товарної продукції АПК, сортовипробування і стандартизації; розвиток співробітництва на зерновому ринку, включаючи логістику зернових і продукції їх переробки; спільна розробка і використання біотехнологій в АПК; проведення спільних інспекцій російських і українських підприємств з виробництва продукції тваринного походження).
• Транспорт и логістика.
• Курортно-рекреаційний комплекс.

Втім, оскільки дану програму викладено лише на 20 сторінках, не варто сподіватись, що хоча б щось було прописано детально або ж якісно. Цей документ міг би стати у нагоді при визначенні вектору розвитку країн РФ і України, загальне направлення в стилі «все буде добре, будемо розвивати економіку і будемо зростати».

Тим більше дивно читати документ економічного співробітництва між РФ та Україною після анексії Криму. Адже про яке «створення спільних підприємств і стратегічних корпоративних об'єднань (транснаціональних корпорацій) для виконання робіт зі створення нових зразків продукції військового, подвійного і спеціального призначення, а також здійснення ремонту та модернізації існуючих» може йти мова? Втім, політика і політичні рішення не повинні впливати на аналіз математичної та статистичної інформації.

Аналіз статистичних даних між Україною і РФ. Завдяки даним Державної служби статистики ми можемо побачити, як змінювались показники імпорту і експорту з Росією та деякими іншими країнами, в тому числі і Білоруссю. Як відомо, великої популярності набув міф про те, що тепер українські підприємства продовжують торгувати з Росією через Білорусь. Нижченаведені графіки демонструють, що об’єми зовнішньої торгівлі з Білоруссю не зазнали змін і фантастичного збільшення. 

Отже, об’єми з РФ падали до 2016 року включно, і тільки в 2017-му збільшились (імпорт на 39,8% і експорт на 9,5%). Тому окремим цікавим питанням є товарна структура зовнішньої торгівлі з Російською Федерацією. Подивимось на зміну топ-10 позицій товарів.

Імпорт. Практично всі позиції з кожним роком йдуть на спад у порівнянні з 2011 роком, у тому числі і:

- «чорні метали», зменшення на 73%;
- «84 реактори ядерні, котли, машини», зменшення на 48%;
- «електричні машини», зменшення на 79%;
- «87 засоби наземного транспорту крім залізничного», зменшення на 84%;
- «27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки», зменшення на 83%.

На відміну від вищенаведених позицій, «28 продукти неорганiчної хiмiї» зростають на 39,9% у порівнянні з 2013 роком, і на 88% – у порівнянні з 2011-м. Також група 31 «добрива» у порівнянні з 2013 роком зросла на 16,7%, а у порівнянні з 2011-м – на 45,3%.

Експорт. Топ-10 показників показують зменшення (у порівнянні з 2011 роком), в тому числі:

- «02 м'ясо та їстівні субпродукти», зменшення на 99,99%;
- «27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки», зменшення на 96%;
- «86 залізничні  локомотиви», зменшення на 96%;
- «87 засоби наземного транспорту крім залізничного», зменшення на 88%;
- «85 електричнi машини», зменшення на 83%.

Послуги. Тут цікавим буде графік експорту – імпорту послуг з Російською Федерацією.

Левову частку експорту послуг до РФ складають транспорті послуги (92% у 2017 році; 90% у 2016-му; 85% у 2015-му; 76% у 2014-му). У 2014 році 10% склали «ділові послуги», а вже у 2017 році їхня частка була 2,99%. Послуги у сфері телекомунікацій і комп’ютерних послуг також зменшились з 7% у 2014 до 2,8% у 2017-му.

При імпорті послуг з РФ у 2017 році 36,6% склали транспортні послуги і 35,8% ділові послуги. У 2014 році структура була трошки іншою: 31,6% транспортні послуги; 22% ділові послуги; 11,3% послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю; 14,2% послуги у сфері телекомунікацій і комп’ютерних послуг.

Чи була нагальна необхідність у розірванні програми економічного співробітництва з Росією? Можна сміливо говорити, що навряд чи на об’єм торгівлі з РФ вплине розірвання цієї «програми», адже по ній останні роки нічого і не робилось.

Як саме будуть змінюватись показники зовнішньої торгівлі з РФ, ми зможемо побачити тільки по факту, після того як статистичну інформацію опрацює Державна служба статистики. 

Аналізувати економічні відносини між РФ і Україною потрібно постійно, аби розуміти, яким саме чином відбуваються зміни: у структурі товарів та послуг і у вартісних об’ємах. Наприклад, на даний момент вже є статистичні дані за січень 2018 року, тому можемо порівняти дані експорту та імпорту січень до січня за 2016, 2017 і 2018 роки.

Позиція в імпорті «26 руди, шлаки і зола» у січні 2018 року зросла у 26 разів у порівнянні із січнем 2016 року. Імпорт «30 фармацевтична продукція» у січні 2018-го зріс у 20 разів у порівнянні з січнем 2016 року. Аналогічно і у 5,5 разів зріс імпорт «38 різноманітна хімічна продукція». При цьому у 9,5 разів зменшився імпорт «84 реактори ядерні, котли, машини» у січні 2018 року у порівнянні з січнем 2017-го.

Січневі дані експорту також мають деякі цікаві моменти: «27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки» збільшились у 15 разів у січні 2018-го у порівнянні з січнем 2016 року. У 32 рази впав експорт позиції «28 продукти неорганiчної хiмiї» у січні 2018-го до січня 2016 року.

Неможливо робити прогнози на базі одного місяця на весь подальший рік, адже кожна операція та кожна позиція мають свої певні нюанси і особливості. Тож не слід робити поспішних висновків – подивимось на дані хоча б через шість місяців.