7 лютого 2019 року вводиться в дію новий закон України «Про валюту і валютні операції», з яким пов’язується валютна лібералізація в Україні. Окрім безпосередньо закону, з цієї ж дати почнуть діяти і нові Положення у сфері валютного регулювання, затверджені Національним банком України на початку цього року. Отже, чи дійсно нова система валютного регулювання внесе радикальні зміни в порядок обігу валюти і чи зможе бізнес вже цього місяця відчути на собі нововведення, спеціально для Mind аналізує Віталій Лабадін, юрист практики податкового та митного права INTEGRITES.
У чому полягає лібералізація? Насамперед, нове законодавство встановлює принцип свободи здійснення валютних операцій задля забезпечення можливості безперешкодної реалізації операцій з валютою.
Однак, з урахуванням поточного стану фінансової системи, одразу після початку дії закону перейти до повної свободи обігу валюти неможливо. До того ж певні несприятливі для фінансової системи обставини можуть виникати і в майбутньому. Тому закон надає можливість НБУ запроваджувати заходи захисту, які фактично є тими обмеженнями свободи здійснення валютних операцій, що замінять чинні обмеження та діятимуть поряд із новим законом.
Водночас, на відміну від наявних зараз обмежень у сфері обігу валюти, нові заходи захисту мають тимчасовий характер, тобто у майбутньому передбачається їх повне скасування. До того ж анонсовані НБУ заходи захисту вже зараз передбачають відносне пом’якшення валютного регулювання та не дублюють повною мірою чинні обмеження у сфері обігу валюти.
Таким чином, на даному етапі валютна лібералізація передбачає пом’якшення обмежень у сфері валютного регулювання із наступним поступовим скасуванням цих обмежень та переходом до повної свободи здійснення валютних операцій.
Далі пропонуємо розглянути, які саме заходи захисту поширюватимуться на операції, пов’язані з транскордонним обігом іноземної валюти, та зовнішньоекономічні операції.
Щодо розрахунків за експортно-імпортними операціями. Перш за все змінюються граничні терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – тепер вони становитимуть 365 днів замість колишніх 180 днів.
Також скасовується нагляд за експортно-імпортними операціями у розмірі до 150 000 грн.
На додаток у чинне законодавство вносяться зміни, що передбачають скасування такої санкції, як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яку раніше було можливо застосувати і за порушення граничних термінів розрахунків. Окрім цього, скасовується можливість застосування індивідуального режиму інвестування за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також можливість накладення штрафів у розмірі 100% вартості валютних операцій за окремі порушення.
Однак, як і раніше, за кожен день прострочення граничних строків розрахунків нараховуватиметься пеня у розмірі 0,3% від суми неодержаних коштів.
А що з приводу обов’язкового продажу валютних надходжень? Наразі така вимога залишатиметься, тобто продажу підлягатимуть 50% валютних надходжень, а порядок продажу в цілому залишається незмінним.
Водночас тепер не підлягатимуть продажу валютні надходження на рахунки резидентів, відкриті за межами України.
Чи діятимуть обмеження на виплати нерезиденту дивідендів у іноземній валюті? Так, обмеження на виплату дивідендів продовжуватиме діяти, однак воно буде дещо видозмінене.
По-перше, щомісячний ліміт на купівлю/переказ іноземної валюти для виплати дивідендів становитиме 7 млн євро (нагадаємо, зараз ліміт становить $7 млн).
По-друге, якщо виплата дивідендів у валюті здійснюється на користь нерезидента – юридичної особи, відповідну виплату можна буде здійснити у тому числі на поточний рахунок такого резидента, відкритий в українському банку, тоді як зараз така можливість відсутня, а відповідні виплати дозволяється здійснювати на закордонні або інвестиційні рахунки.
Також, як і раніше, обмеження на виплату дивідендів стосуватиметься не лише максимально дозволеної суми виплати, а й періоду, за який нараховані дивіденди можуть бути сплачені. Зокрема, відповідно до затвердженої НБУ редакції Положень, виплатити можливо дивіденди, нараховані за акціями/корпоративними правами за період до 2017 року (включно). Тобто можливість перерахування іноземному інвестору дивідендів, що підлягають сплаті за 2018 рік, поки що не передбачена.
Водночас подібна ситуація мала місце у 2018 році, коли на початку року продовжувала діяти заборона на виплату дивідендів за кордон, нарахованих за період 2017 року. Однак на початку березня 2018 року НБУ вніс відповідні зміни, якими дозволив репатріацію дивідендів і за 2017 рік. Таким чином, цілком ймовірно, що найближчим часом НБУ внесе зміни до Положень, що дозволять виплачувати, зокрема, дивіденди, нараховані за 2018 рік.
А як щодо ліцензій на інвестування? Перш за все слід зазначити, що «ліцензійний» підхід відносно здійснення інвестицій за кордон загалом скасовується. На заміну йому приходить система електронних лімітів («Е-ліміт»), у межах яких можливо перераховувати кошти за кордон протягом року.
Зокрема, для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дозволяється переказувати валюту за кордон або на поточні рахунки юридичних осіб-нерезидентів в Україні у сумі, що не перевищує 2 млн євро за календарний рік. При цьому такі перекази мають бути пов’язані зі здійсненням господарської діяльності резидента.
Зазначений Е-ліміт не поширюється на низку операцій резидентів, зокрема на поточні операції, на зобов’язання за фінансовими аграрними розписками, за кредитами та позиками тощо.
Натомість для переказів за кордон коштів фізичними особами на власні потреби Е-ліміт становить 50 000 євро на рік.
Стосовно процедури здійснення таких переказів, вона є досить подібною до процедури інвестування на підставі електронних ліцензій НБУ. Зокрема, як і раніше, повну перевірку документів з операції здійснюватиме банк, який надалі має надіслати запит в НБУ з метою перевірки ліміту клієнта, а після отримання відповідного підтвердження від НБУ банк повинен здійснити переказ за кордон протягом одного дня.
Що зміниться для іноземних інвесторів? Насамперед, для нерезидентів з’являється можливість відкриття поточних рахунків в українських банках та перераховування на ці рахунки коштів із-за кордону з метою здійснення інвестицій, а також проведення розрахунків через поточні рахунки з резидентами, нерезидентами, іншими іноземними інвесторами.
Поряд із цим, як і раніше, іноземні інвестори зможуть перераховувати кошти на свої інвестиційні рахунки, безпосередньо на рахунки резидентів тощо.
Також залишатиметься ліміт на купівлю/переказ валюти для повернення нерезиденту коштів, отриманих внаслідок продажу цінних паперів, корпоративних прав, унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств, який становитиме 5 млн євро на місяць.
Таким чином, нове валютне законодавство передбачає суттєві зміни, спрямовані на лібералізацію руху валюти, однак спочатку бізнес зможе відчути їх лише частково, адже після запровадження закону валютні обмеження продовжуватимуть діяти, хоча і у дещо послабленому вигляді.
Натомість потрібно пам’ятати, що описані вище заходи захисту є тимчасовими, і поступово, із покращенням економічних показників у загальнодержавному вимірі, вони мають пом’якшуватись, та кінець кінцем бути скасованими за рішенням НБУ. Прийняття відповідних рішень про скасування обмежень залежить і від прийняття окремих законів (зокрема, про впровадження плану дій BEPS, про «спліт»), без яких відміна значної кількості заходів захисту навряд чи буде можлива.
Надалі закон передбачає певні гарантії, що запобігатимуть необґрунтованому застосуванню наступних обмежень у сфері обігу валюти.
У будь-якому випадку, прийняття нового закону та супутніх підзаконних актів уже свідчить про готовність держави перейти від архаїчних інструментів валютного регулювання до ринкових, що сприятиме подальшому покращенню інвестиційного клімату в Україні та встановленню можливості безперешкодного здійснення транскордонних валютних операцій і зовнішньоекономічної діяльності.