50%-й податок на прибуток банків повертається: скільки їм доведеться заплатити до держбюджету 2026 року?

Верховна Рада має намір у 2026 році знову запровадити підвищене оподаткування прибутку банків. Парламент 21 жовтня ухвалив у першому читанні законопроєкт №14097, який передбачає сплату банками податку на прибуток за ставкою 50%. Крім того, банки не зможуть у 2026 році зменшувати прибуток до оподаткування на суму збитків минулих періодів.

За оцінками депутатів, які розробили цей документ, він дозволить протягом 2026 року залучити до держбюджету додатково 30 млрд грн.

Mind розбирався, як такі правила оподаткування можуть вплинути на банківську систему.

Які аргументи за подвійну ставку податку на прибуток для банків

Наприкінці 2023 року Верховна Рада встановила податок на прибуток банків на рівні 50% та зобов'язала їх сплатити його за такою ставкою ретроспективно (тобто заднім числом) за весь 2023 рік.

У листопаді 2024 року парламент знову зобов'язав банки заплатити річний податок на прибуток за ставкою 50%. Щоправда, на 2025 рік ставку було зафіксовано на рівні 25%.

Якщо законопроєкт №14097 буде прийнятий у другому читанні, банківський сектор протягом ще одного (третього за рахунком) року сплачуватиме податок на прибуток за ставкою, яка вдвічі перевищує стандартну ставку.

Голова фінансово-податкового комітету парламенту, народний депутат Данило Гетманцев, який є одним із авторів законопроєкту, вважає, що банки все ще залишаються надприбутковими. За його словами, у 2025 році вони вже заробили у 2,3 рази більше, ніж у 2021 році, а рентабельність банківського капіталу в Україні становить майже 40%, що у декілька разів вище, ніж у країнах ЄС.

Національний банк (НБУ) має дещо іншу думку. У коментарі виданню «Економічна правда» НБУ повідомив, що чергова зміна податкової ставки може погіршити ліквідність сектора через необхідність відволікти значні кошти для сплати податків.

Крім того, Нацбанк вважає, що надходження можуть бути меншими, ніж очікується, і держбюджет отримає не 30 млрд грн, а 20 млрд грн додатково.

Втім, слід зауважити, що НБУ і раніше критикував пропозиції депутатів оподатковувати прибуток банків за подвійною ставкою та «лякав» можливими проблемами у банківській системі, чого, на щастя, не сталося.

Скільки прибутку отримали банки у 2022-2025 роках

Якщо порівнювати динаміку сплати податку на прибуток, то останніми роками суми, які перерахували банки до держбюджету, зросли на порядок. У 2022 році банки заплатили 7,4 млрд грн податку, у 2023 році, коли вперше було введено ставку на рівні 50% – 77 млрд грн, у 2024 році – 96 млрд грн.

За січень-серпень 2025 року обсяг сплаченого банками податку на прибуток становив майже 29,5 млрд грн, що на 4% менше ніж за аналогічний період 2024 року. Уточнимо: банки доплатили податкові зобов'язання за 2024 рік за ставкою 50% лише у грудні. Тому в січні-серпні 2024 року фактична сплата податку здійснювалася ще за ставкою 25%, що спотворює базу порівняння.

При цьому фінансовий результат банківських установ теж йде по висхідній. За 2022 рік банки заробили всього 22 млрд грн (перше півріччя сектор взагалі закінчив зі збитком 4,7 млрд грн), за 2023 рік чистий прибуток склав уже 83 млрд грн, а за 2024 рік – 91 млрд грн.

Чистий прибуток банків за підсумками січня-серпня 2025 року досяг 106,4 млрд грн, що практично дорівнює сумі, яку банки заробили за 8 місяців 2024 року.

Чому доходи банків продовжують зростати

Сукупні доходи банків за січень-серпень становили 373 млрд грн, це на 10,4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. З цієї суми 80 млрд грн або 21,4% –комісійні доходи, а 264,2 млрд грн або майже 71% – процентні доходи.

Процентний дохід банків формується з платежів за кредитними договорами, з доходів від ОВДП та доходів від депозитних сертифікатів НБУ.

Кредитний портфель банків поступово зростає (за 8 місяців він збільшився більш ніж на 14,1% – до 1,48 трлн грн), внаслідок чого зростають і процентні доходи від кредитів. Але основним джерелом доходу банків, як і раніше, залишаються саме держоблігації та депсертифікати.

Станом на 22 жовтня 2025 року портфель ОВДП банківського сектора становив 901 млрд грн. З жовтня 2024 року банки наростили обсяг облігацій майже на 100 млрд грн або на 11,7%. Середньозважена дохідність облігацій за підсумками вересня складала 16,8%, що, для порівняння на 3 в. п. в середньому вище, ніж проценти по кредитам, які банки видають бізнесу.

Депозитні сертифікати НБУ теж користуються у банків чималим попитом. Станом на 20 жовтня банківський сектор «заморозив» у них близько 430 млрд грн. При цьому дохідність депсертифікатів, яка корелює з обліковою ставкою НБУ, стала ще привабливішою – з початку 2025 року вона зросла з 13,5% до 15,5%.

Тому доходи банківського сектора не лише не скорочуються, а й продовжують йти угору. ОВДП та депсертифікати не несуть жодного ризику та гарантують стабільний заробіток, а облікова ставка НБУ забезпечує збереження високої дохідності цих інструментів. Тож не дивно, чому банки станом на другу половину жовтня акумулювали в облігаціях та сертифікатах близько 1,33 трлн грн вільної ліквідності.

Структура ОВДП у розрізі основних власників

Чи варто хвилюватись за стабільність банківської системи

Якщо виходити з того, що у 2025 році динаміка прибутку банків повторює тенденцію 2024 року, то за підсумками всього 2025 року банківський сектор отримає 180-190 млрд грн прибутку до оподаткування, заплатить 45-50 млрд грн податку на прибуток, а чистий прибуток становитиме 130-140 млрд грн.

У 2026 році, нагадаємо, депутати очікують зібрати з банків на 30 млрд грн більше податків. Тобто банки повинні будуть перерахувати до держбюджету близько 80 млрд грн. Це означає, що прибуток до оподаткування банків складе близько 160 млрд грн, а можливо і більше, а чистий заробіток – не менше 80 млрд грн.

При цьому важливо враховувати той факт, що понад 60% прибутку генерують державні банки (69,4 млрд грн за січень-серпень), які і без цього спрямовують його до держбюджету у вигляді дивідендів. Тому для них по суті нічого не змінюється.

Ще близько 20% прибутку (22,3 млрд грн за січень-серпень) отримують банки з іноземним капіталом, які здебільшого мають за плечима великих міжнародних акціонерів.

І лише близько 14% прибутку (14,7 млрд грн за січень-серпень) забезпечують середні та невеликі банки з українським капіталом, для яких збільшення податкової ставки може бути дійсно відчутним, але не критичним.

Та й загалом стабільність банківського сектора не викликає питань. НБУ, який проводить у 2025 році комплексне стрес-тестування банків, ще в серпні повідомив про те, що попередні результати оцінки свідчать про стійкість системи, а за підсумками 1-го півріччя лише один невеликий банк порушував нормативи достатності капіталу.

Тобто попри дворазове збільшення податкової ставки, без грошей банківський сектор точно не залишиться. І лише для дрібних учасників ринку надлишкове фіскальне навантаження може стати проблемою, особливо якщо їм потрібно проводити докапіталізацію або інвестувати кошти у розвиток бізнесу.