Альтернативна альтернатива: чому поступова відмова від «зеленого» тарифу є вимогою часу

Як уже писав Mind, у 2020 році «зелений» тариф для сонячних електростанцій буде скорочено на 25%. Потім, у 2021-2023 році, тариф щорічно знижуватиметься на 2,5%. Тариф для вітрових електростанцій в наступному році знизиться на 10% без подальшого щорічного зменшення. Тариф на енергію з біомаси та біогазу залишиться на колишньому рівні. Також з 2020 року вводяться обов'язкові аукціони для СЕС потужністю понад 1 МВт і ВЕС понад 5 МВт. Щоб залишитися в системі «зелених» тарифів, учасникам ринку до 31 січня 2019 року необхідно було укласти договори купівлі-продажу електоенергіі (Power Purchase Agreement, РРА). Відповідні положення законопроекту №8449-Д парламентський комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу схвалив до другого читання на своєму засіданні 27 лютого. Тепер енергетична бізнес-спільнота чекає другого читання та прийняття закону в цілому. За оптимістичними прогнозами документ може бути прийнятий вже у березні цього року. Катерина Корнелюк, юрист практики Енергетики та природніх ресурсів INTEGRITES, спеціально для Mind аналізує, як це позначиться на ринку та яким чином віднайти баланс інтересів усіх його учасників.

За інформацією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за 2018 рік введених в експлуатацію генеруючих потужностей відновлювальної енергетики в 2,8 рази більше, ніж за 2017. Альтернативна енергетика і надалі стрімко набиратиме обертів. Лише за останні декілька місяців інформаційний простір заповнився заявами про нові великі інвестпроекти у цьому секторі.

Зокрема, у Давосі відбулося підписання угоди між компаніями NBT, Total Eren і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо інвестицій у вітряну електростанцію «Сиваш» потужністю 250 МВт у Херсонській області. Також планується інвестування у вітряну електростанцію потужністю 750 МВт у Запорізькій області. Такі тенденції можна пояснити тим, що Україна на сьогодні є вигідним плацдармом для будівництва станцій відновлювальних джерел енергії. При обранні об’єкту інвестування в Україні іноземних інвесторів приваблює перш за все гарантована державою сплата за енергію («зелений» тариф) та зобов’язання держави щодо викупу всього обсягу «зеленої» енергії.

Враховуючи такі тенденції, збільшення обсягів альтернативної енергії, з одного боку, забезпечує створення енергетичної незалежності, прихід інвестицій, нові робочі місця, запровадження нових технологій, а з іншого – підвищення цінового навантаження для споживачів електричної енергії України. 

Саме збільшення цінового навантаження та неможливість держави надалі підтримувати виробників відновлювальних джерел енергії є причиною великих змін у сфері регулювання ринку енергетики в цілому, та зокрема альтернативної енергетики, що чекають нас у нинішньому році.

Як Україні зберегти привабливість альтернативної енергетики як об’єкта інвестування? Чи можливо забезпечити баланс між інтересами держави, споживачів енергії та інвесторами? Чи зможемо ми створити універсальний рецепт регулювання ринку енергетики? Відповіді на зазначені питання й містяться у законопроекті №8449-д від 05.12.2018 року, що покликаний запровадити якісно нову модель ринку відновлювальних джерел енергії.

*Pre-PPA – попередній договір купівлі-продажу електроенергії державним підприємством «Енергоринок» та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії

Основним нововведенням стануть аукціони. Вони дозволять встановлювати конкурентну ринкову ціну, адже провадитимуться за принципом визначення переможця у «номінації» найнижчої ціни. Учасники майбутнього аукціону заздалегідь подають інформацію про ціну, під час аукціону така інформація розкривається, а переможцем визначається той, хто запропонував найнижчу.

Серед головних переваг аукціонів, на думку експертів, буде зменшення грошового навантаження на споживачів, стабільність ринку для інвесторів та контроль бюджету для регулятора. І хоча більшість учасників ринку енергетики виступають «за» запровадження аукціонів, основні дискусії виникають навколо таких деталей, як:

• паралельна з аукціонами дія «зеленого» тарифу та його ціна;
• перехідний період;
• лояльніше регулювання енергії, виготовленої з біомаси;
• отримання безвідкличної банківської гарантії для участі в аукціоні;
• збереження малих та середніх виробників альтернативної енергетики шляхом звільнення їх від участі в аукціонах та інші.

Навіщо потрібні зміни? У пояснювальній записці до законопроекту акцентується увага на тому, що світові тенденції вироблення енергії з альтернативних джерел стають конкурентними до енергії з традиційних джерел навіть без залучення державної підтримки. Тому наближення ціни викупу електроенергії до реальної є віянням часу.

Також у документі міститься цікавий факт: «За останні роки значно знизилась вартість електричної енергії, виробленої з енергії сонця. Так, за даними звіту IRENA «Renewable Power Generation Costs in 2017»  одним з основних чинників такого зниження є зниження вартості сонячних панелей на 81% порівняно з 2009 роком. Середньозважена приведена вартість електричної енергії, виробленої з енергії сонця, зменшилась протягом 2010-2017 років на 73%». Отже, нові технології сприяють здешевшенню матеріалів та популярізації альтернативних джерел енергії.

Зважаючи на динамічні зміни, перехід від «зеленого» тарифу до аукціонів буде логічним етапом розвитку альтернативної енергетики, що перевірено досвідом багатьох європейських країн.