Відновлювана енергетика: всі «за», але дехто «проти»
Спецпроект
Реформа енергоринку
Проект реалізує Mind за підтримки енергетичної компанії ДТЕК

Відновлювана енергетика: всі «за», але дехто «проти»

Доля законопроекту про «зелені аукціони» вирішуватиметься 27 лютого

Цей матеріал також доступний російською
Відновлювана енергетика: всі «за», але дехто «проти»
Фото: pixabay

У найближчий тиждень-два парламентарі повинні докласти максимум зусиль для прийняття у другому читанні законопроекту №8449-д про підтримку конкурентних умов виробництва з альтернативних джерел електроенергії. В іншому випадку «зелена» енергетика ризикує на тривалий термін зануритися в законодавчу невизначеність і політичну турбулентність, а інвестори припинять фінансувати нові проекти зі спорудження ВДЕ.

Політичний фактор. Як повідомила минулого тижня заступник голови парламентського комітету з ПЕК Ольга Белькова, прийняттю законопроекту про запровадження аукціонів на будівництво об'єктів зеленої генерації можуть перешкодити політична складова та президентські вибори.

«Вірю в те, що, з огляду на виклики виборчого періоду, ми повинні якомога швидше перейти на аукціони. Тому що новий уряд поки призначать, поки він розкачається, поки всі зрозуміють, чим вони там займаються, пройде час – аукціонів не буде, і призупиниться розвиток «зеленої» генерації, в яку я щиро вірю», – заявила Белькова.

У той же час народний депутат Лев Підлисецький впливу політичного чинника в ході доопрацювання документа не вбачає. «У парламенті, звичайно, представлені українські багаті люди, не олігархи, які хотіли б зберегти «зелений» тариф і не переходити на аукціони, щоб працювати без відповідальності за небаланси. Такі фактори можуть бути, але в цілому, я думаю, для всіх зрозуміло, що аукціони – це єдиний вихід з тієї ситуації, коли у нас найвищі «зелені» тарифи у світі», – сказав Підлисецький в бесіді з Mind.

У свою чергу, народний депутат Володимир Бандуров заявляє про наявність згуртованості депутатського корпусу навколо прийняття законопроекту. «У нас є єдина думка щодо необхідності запровадження аукціонної моделі – суперечки існують лише на рівні технічних деталей», – сказав він під час міжнародної конференції «Аукціонна система підтримки відновлюваної енергетики в Україні» 21 лютого в Києві.

Як розподілити квоти? Втім, якщо проаналізувати порівняльну таблицю правок, підготовлених до другого читання законопроекту №8449-д, «технічних деталей» у ній виявиться чимало. Йдеться, зокрема, як про розміри та терміни зниження чинних «зелених» тарифів по кожному виду генерації, так і про введення принципових нововведень, яких після першого читання в документі не було.

Однією з таких новацій є введення відповідальності профільного галузевого відомства за обов'язкове встановлення щорічних квот на спорудження об'єктів ВДЕ в країні. «У разі порушення термінів встановлення або невстановлення щорічних квот прем'єр-міністр видає доручення про початок дисциплінарного провадження щодо керівництва центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі», – таку міру покарання пропонується внести в документ у ході другого читання.

Законопроект передбачає встановлення на 1 грудня 2019 року щорічних квот на наступні п'ять років, при цьому в 2020 і 2021 роках квоти повинні бути не менше 500 МВт на кожен рік. Співвідношення між різними видами генерацій у межах загальної квоти пропонується встановити на мінімальному рівні 15% окремо по кожному виду генерації, тобто по 15% для СЕС, для ВЕС і для інших об'єктів ВДЕ, крім сонця і вітру.

Втім, Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ) у своїй офіційній позиції пропонує визначити мінімальні частки СЕС і ВЕС у загальній річній квоті відповідно до 30% як щодо сонця, так і щодо вітру.«Зважаючи на специфіку та темпи розвитку технологій, вважаємо, що справедливо встановити більші розміри квот для СЕС та ВЕС, при цьому визначити загальну квоту для віх інших ВДЕ, залишаючи можливість КМУ коригувати розвиток кожного сектору, визначаючи решту квоти на свій розсуд», – йдеться в позиції асоціації.

Які ключові правки до другого читання? Серед інших ключових нововведень законопроекту можна, зокрема, виділити доповнення поняття «альтернативні джерела енергії» поновлюваним паливом з побутових відходів.

Як раніше повідомляв Mind, на сьогодні в Україні діє лише один сміттєспалювальний завод. Це київська «Енергія», яка поки виробляє лише теплову енергію. Тим часом сміття – цінний енергетичний продукт, і крім проектів спорудження сміттєпереробних заводів у країні необхідно запустити на їхній базі будівництво сміттєспалювальних заводів – вони теж будуть отримувати аукціонний тариф.

Ще одне нововведення в документі – це поява так званих енергетичних кооперативів, які нарівні з іншими господарюючими суб'єктами отримають право на тарифну підтримку в разі спорудження об'єктів ВДЕ. Але ця пропозиція була відхилена робочою групою.

Однією з правок до законопроекту також враховано побажання європейських девелоперів на випадок виникнення суперечок між виробником і гарантованим покупцем «зеленої» електроенергії. Такі суперечки можуть вирішуватися в міжнародних комерційних арбітражних судах, розміщених, зокрема, й за межами України.

Як раніше і передбачалося, депутати у новій версії документа мають намір відмовитися від початкової ідеї зниження «зеленого» тарифу для електроустановок на біогазі та біомасі з 1 січня 2020 року.

Однак існує низка ключових положень майбутнього закону, які потребуватимуть додаткових погоджень. Це, зокрема, встановлення граничної потужності об'єктів ВДЕ для обов'язкової участі в аукціонах, продовження «зеленого» тарифу для об'єктів до 500 кВт до 2040 року, визначення розмірів преміальних надбавок до тарифу за місцеву складову, введення відповідальності за небаланси, обмеження терміну дії технічних умов на будівництво, а також встановлення розмірів банківських гарантій для учасників аукціонів.

Зокрема, члени Європейсько-Українського енергетичного агентства пропонують збільшити банківську гарантію для учасників з попередньо прийнятих в першому читанні 5000 + 10 000 євро за 1 МВт потужності – до 25 000 + 15 000 (або 25 000 євро).

З їхньою позицією не згодні в УАВЕ.

«Підвищувати розмір банківської гарантії недоцільно, оскільки це вплине на вартість проекту (кошти заморожуються на певний період). Для відсіювання учасників аукціонів є достатніми встановлені перекваліфікаційні вимоги та банківська гарантія в розмірі 5000 + 10 000 євро за 1 МВт. Необхідно передбачити кратність банківської гарантії 1 кВт встановленої потужності для того, щоб учасники могли сплачувати внески, що відповідають потужностям їх проектів», – йдеться в позиції профільної асоціації.

Світовий аукціонний досвід. 21 лютого, на вже згаданій конференції, представники Єврокомісії, IRENA, Енергетичного співтовариства, IFC і ​​EBRD поділилися у Верховній Раді світовим досвідом щодо активного переходу від «зеленого» тарифу до конкурентного тарифоутворення на електроенергію ВДЕ.

Як випливає з презентації IRENA, саме аукціони є одним з головних чинників здешевлення «зеленої» кіловат-години. Так, якщо у 2010 році середня ціна електрики СЕС становила 25 центів за 1 кВт*год, то вже у 2016-му вона знизилася до 5 центів.

Загалом з 2007 по 2017 рік кількість країн, що перейшли на конкурсну систему торгів поновлюваними потужностями, зросла з 10 до 70.

Найбільш свіжим і повчальним у цій сфері є для України досвід Казахстану. У 2018 році в конкурсних торгах тут узяли участь 113 компаній з дев'яти країн, за результатами яких були відібрані 36 проектів «зеленої» генерації загальною потужністю 857,9 МВт.

При цьому зниження ціни на електроенергію СЕС під час аукціонів склало 48%, малих ГЕС – 23,4%, ВЕС – 23,3% і біоЕС – 1%.

Як резюмують в IRENA, основними перевагами аукціонної системи є: забезпечення прозорості, визначення реальної ринкової ціни, організація гнучкого дизайну конкурсів відповідно до національних умов і завдань, чітке прогнозування введення нових «зелених» потужностей, а також встановлення чітких зобов'язань перед інвесторами.

Власне, якщо уважно проаналізувати накопичений багаж знань, українським парламентаріям навряд чи доведеться винаходити велосипед. Достатньо адаптувати до національної специфіки ті умови і правила, які вже давно працюють в інших країнах.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті