Україні відомі лише дві концепції розвитку її державних фінансів: прогноз від Мінфіну до 2021 року, і від МВФ – до 2023 року. Обидві вони засновані на оптимістичному сценарії зниження інфляції в Україні, який ніколи не виконується, і на необхідності стримувати зростання держвидатків при бажанні уряду і депутатів розширювати бюджетні витрати. Виходячи з цих побоювань, у владних кабінетах формується негативний фон, який змушує вести вкрай консервативну економічну і фіскальну політику. На противагу цим настроям група експертів у рамках роботи над проектом «Стратегія України 2030» розробила два варіанти розвитку економіки і державних фінансів до 2030 року. Детальніше про деякі її аспекти Mind розповів економіст Данило Монін.
Щоб бути більш оптимістичними стосовно можливостей України, варто подивитися на її розвиток в дещо іншому ключі. Але для такого розвитку потрібна, в першу чергу, політична воля – змінити звичний курс і зробити економічний стрибок.
За нашими прогнозами, в трендовому сценарії розвитку до 2030 року можливе зростання економіки до $290 млрд (з поточних $131 млрд у 2018 році). Але такі цифри бачаться швидше всупереч діям влади, ніж завдяки. Наш цільовий план – $1 трлн у 2030-му. У номінальному вираженні економіка до того часу з поточних 3,5-3,6 трлн грн зросте до 17 трлн грн.
Ніяких дефолтів країни не передбачається. Більше того, довгострокове застосування методики обмеження державних витрат на рівні 2% ВВП до 2030 року скоротить наш державний борг до 34,6% ВВП з поточних 60,6% у 2018 році. А витрати на обслуговування боргу зменшаться з 3,2% ВВП до 2,3%.
Витрати на соціальні і пенсійні виплати скоротяться з поточних 15% ВВП до 9,4% ВВП. До цього призведе застосування поточних методик індексації цих виплат. Пенсійний фонд вже у 2029-2030 рр. стане бездефіцитним, це відбудеться приблизно на позначці 7,5% ВВП. При цьому загальні витрати на пенсії зростуть з $13 млрд до $22 млрд.
Зарплати зростатимуть. Темпи їхнього збільшення випереджатимуть загальне зростання економіки – на тлі тенденції до скорочення кількості робочих місць. Це буде збільшувати доходи держбюджету від надходжень ЄСВ і ПДФО (з 12,8% у 2018 до 15,2% у 2030 році).
Але разом із цим ми прогнозуємо зростання економічних витрат уряду (з 4% до 5,2% ВВП) і витрат на загальне управління (з 2,1% до 3,2% ВВП). І це – ознака скоріше централізації, ніж деценталізації. Без зміни податкової системи успішність деценталізаціі держфінансів викликає у нас великі питання.
Неподаткові надходження держави знизяться з 5,4% до 2,4% ВВП. Також під загрозою знаходяться доходи від ренти і акцизів. У той же час вони балансують і зазвичай коригуються під час затвердження Державного бюджету.
Інфляція в Україні буде вищою, ніж планує уряд. І це об'єктивна реакція на постійний девальваційний тренд. Ми закладаємо у свій прогноз до 2030 року співвідношення валют на рівні 60 гривень за долар США. При цьому НБУ проводитиме політику керованої девальвації, щоб згладити ефекти криз. Як не дивно це прозвучить, але така політика дозволятиме простіше зводити державні фінанси. І в цілому ми прогнозуємо невелике зниження рівня перерозподілу коштів через державу.
Ну і наостанок формуємо наш варіант консолідованих фінансів країни до 2030 року в номінальних цифрах і відсотках ВВП:
Детальніше з матеріалами стратегії можна ознайомитися за посиланням.