Кандидатська з економіки: Петро Порошенко, держфінанси і банки
Аналіз дій та заяв Петра Порошенка щодо державних фінансів, податкової політики та банківської галузі
Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут; усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.
Штаб Петра Порошенка не обтяжив себе відповідями на запит Mind. Тому ми аналізуємо його слова та дії за останні п'ять років, спираючись на відкриті джерела.
Читайте також: Кандидатська з економіки. Петро Порошенко: промислова політика та приватизація
Читайте також: Кандидатська з економіки. Петро Порошенко та аграрний сектор
Читайте також: Кандидатська з економіки. Петро Порошенко, нафта і газ
На черзі – державні фінанси, податкова політика та банківська сфера. На думку редакції Mind, весь масив висловлювань Петра Порошенка на ці теми можна охарактеризувати як «легософістика від президента».
БЛОК 1. Політика управління державними фінансами
Про фіскальний відсоток ВВП та рівень податкового навантаження
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік:
У нас дуже багато доярок, чиновників, бюрократів і перевіряючих на одну корову. Стадо не в змозі стільки нормально прогодувати. У нас проблема низької продуктивності праці ... Хоча з боку здається, що у нас все ще дуже дешева праця. Це міф – праця у нас дорога.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
На 2018–2019 рр. МВФ прогнозується подальше зростання показника (перерозподілу – REM) до 40,9% ВВП – за доходами та 43,4% ВВП – за видатками. Високий рівень перерозподілу в умовах повільного економічного зростання, значних боргових та корупційних ризиків пригнічує розвиток підприємництва.
Виступ під час робочої поїздки на Житомирщину, січень 2019 року:
З першого січня встановлена нова мінімальна заробітна плата майже на 500 грн більша – було 3 700 грн, а зараз 4 171 грн. Першим пріоритетом у 2019 році буде підвищення рівня соціальних стандартів.
Передвиборча програма Порошенка (2019):
Ми повинні зосередити соціальну підтримку на найменш забезпечених верствах населення, як-то самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї.
Коментар Mind
Парадоксальна закономірність: коли людина дивиться на систему ззовні – їй очевидні всі деструктивні зони, але коли той же індивідуум інтегрується в систему – він придумує нескінченну низку підстав для збереження таких зон.
Подібна «еволюція» відбувається через дію щонайменше трьох токсинів: 12 мільйонів пенсіонерів-виборців, 200 000 держслужбовців і 500 000 силовиків.
Перший фактор вимагає фінансування, якого немає, а другий є конгломератом новоутворених феодальних «станів», які вимінюють власну лояльність до влади на все більші й більші повноваження та привілеї.
Це і є тим нерухомим рушієм, який спрямовує Україну на шлях до державного капіталізму, невід’ємною частиною чого і є високий рівень перерозподілу ВВП. Чи має зараз Порошенко мотиви і силу розвернути країну в бік мінархізму задля конвергенції економічного стану держави з іншим розвинутим світом?
Неозброєним оком цього бажання чи мотивів поки що не помітно.
Про управління державним боргом
Офіційна сторінка Порошенка у Facebook, січень 2019 року:
Ще чотири роки тому Україна була за півкроку від дефолту і за крок від національної катастрофи… нам вдалося спільними зусиллями забезпечити макрофінансову стабілізацію і вихід України із зони ризику.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Стабільне зростання реального ВВП (на 2,4 % за 2016 р. та 2,5 % у 2017 р.), помірна волатильність курсу гривні впродовж минулого року та зменшення дефіциту державного бюджету (з 2,9% ВВП у 2016 р. до 1,6% до ВВП у 2017 р.) сприяли покращенню основних показників боргової безпеки
Підвищення ефективності боргової політики України та посилення фінансової стійкості, що передбачають… законодавче закріплення поступового переходу співвідношення боргу з ВВП до економічно обґрунтованого для України рівня в 40%.
Коментар Mind
Поліпшення співвідношення держборгу до ВВП є переважно здобутком кредиторів України, а не її влади. Україні просто не давали стільки грошей, скільки їй хотілося б і, можливо, не завадило.
Винятковим втручанням став фактичний дефолт, який було оголошено за державним зобов’язанням перед Росією на $3 млрд. Але поки що цей прецедент не призвів до національної катастрофи, оскільки британська судова система досі не винесла остаточного рішення.
Проте принципових змін у підході до сфери боргових відносин за останні п'ять років можна помітити дуже мало. Попре дві проєвропейські революції плекається завзята зосередженість державного управління на руйнівному перетравленні своєї і чужої спадщини й на невпинному збільшенні рівня свавілля.
Закони та суди отримують ознаки все більш принципової декоративності – такий стан речей пригнічує генерування нового прибутку. А борг – це, серед іншого, голосування грошима. Не дають – бо геть не вірять у таку систему, дають під мародерські відсотки – не довіряють адекватності або вбачають великі ризики щодо повернення.
З урахуванням цього варто усвідомлювати, що записати в законі щось красиве (чим серійно грішить парламент), але не передбачити відплати за його порушення – це гірше, ніж не писати нічого, але керуватися у роботі здоровими пріоритетами.
Немає жодних сумнівів, що Петро Порошенко розуміє переваги заміщення старих дорогих боргів на нові дешеві. Але всі його дії показують, що умови, за яких таке заміщення може стати реальністю, для нього поки що неприйнятні.
Тому, на даний момент бракує підстав для очікування радикальних змін у сфері боргових зобов’язань.
Про місцеві бюджети та подальшу децентралізацію
Передвиборча програма Порошенка (2019):
Завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів зросли більш ніж утричі. Це дало змогу розгорнути масштабний ремонт доріг, реконструкцію та побудову нових шкіл, лікарень, об’єктів інфраструктури.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Завдяки реформі децентралізації Україна стала однією з найбільш бюджетно децентралізованих держав Європи, де понад 51% публічних коштів – це кошти місцевих бюджетів, а частка місцевих бюджетів становить понад 15% ВВП України. Частка місцевих податків у доходах місцевих бюджетів зросла з 1% у 2014 р. до 30% – у 2018 р.
Офіційний твітер Петра Порошенка, квітень 2014
Протягом найближчих років в Україні триватиме зростання, – якщо на виборах дамо відсіч демагогам-популістам, не дозволимо їм звести нанівець побудовану суспільством макроекономічну стабілізацію. І тоді децентралізація призведе до появи у громад ще більших додаткових коштів.
Коментар Mind
Децентралізація – наріжний камінь у побудові нової феодальної політики. По-перше, це красиво звучить і виглядає «по-європейськи». По-друге, дозволяє отримати лояльність (бодай тимчасову) від регіональних управлінських угруповань з кардинально протилежних культурно-політичних полюсів. І по-трете, всю відповідальність за негативні наслідки буде перекладено на громади. Мовляв, що ж ви за громада така, що так слабенько боретеся за свої гроші і не контролюєте свого мера.
Цілком ймовірно, що вже після виборів (незалежно від їхніх результатів) постане питання про «знати міру», і процес децентралізації «почине» у дискусіях та обговореннях.
Про три пріоритетні напрямки фінансування з держбюджету
Передвиборча програма Порошенка (2019):
Наша стратегія переходу від глибокої кризи і боротьби за виживання до сталого розвитку базується на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції… П’ять стратегічних пріоритетів (щодо агросектору, ІТ, науки, транспортно-логістичного хабу та культурно-туристичного потенціалу) дадуть потужний поштовх нашій економіці.
Про дефіцит Пенсійного фонду та пенсійну реформу
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Бюджет Пенсійного фонду є хронічно дотаційним. На фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду у 2018 році передбачено спрямувати 139,3 млрд грн (у 2017 р. – 133,5 млрд грн, у 2016 р. – 142,6 млрд грн), що є найбільшою за обсягом бю джетною програмою і становить 14% видатків держбюджету. У 2018 році трансферт із бюджету для Пенсійного фонду еквівалентний 40,3% його видатків. Разом із тим навіть після осучаснення пенсій, з 11,4 тис. пенсіонерів понад половина або 55% одержували пенсію менш ніж 2 тис. грн.
Фінансовий стан Пенсійного фонду в наступних роках зазнаватиме негативного впливу демографічної ситуації, яка погіршується трудовою міграцією… Отже, проблема має фундаментальний характер і потребує комплексної системи рішень...
...Досвід інших країн та поведінки фінансових інституцій в Україні свідчить про високий ризик того, що держава залишиться з розгніваними вкладниками сам на сам, тоді як приватні фонди зникнуть без відповідальності. Наслідками невдалого вибору схеми запровадження системи ІІ рівня можуть бути не тільки порушення прав громадян, а й негативний вплив на подальшу долю самої ідеї запровадження цієї системи у зв’язку з недовірою громадян у цілому до інституту загальнообов’язкового державного накопичувального пенсійного страхування.
Невідкладним кроком на шляху реформування пенсійної реформи є запровадження з 1 січня 2019 р. загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування… Протягом останніх п’яти років коефіцієнт заміщення (відношення середньої пенсії до середньої заробітної плати) в Україні усталено знижується з 49 % до 30% і має тенденцію до подальшого зниження. Коректне запровадження накопичувальної системи – чи не єдиний шанс майбутніх українських громадян на отримання пенсій, розмір яких хоч якось відповідає орієнтирам МОП. Згідно з рекомендаціями МОП, коефіцієнт заміщення не повинен бути менше ніж 40%.
Коментар Mind
Редакція Mind вважає, що той економіст і політик, який зможе запропонувати і впровадити пенсійну реформу в Україні – автоматично має номінуватися на Нобелівську премію з економіки. Тому вимагати радикальних пропозицій від політиків, що орієнтуються на популістські обіцянки, досить наївно.
Але проблема вже настільки шкодить економіці, що рано чи пізно її вирішення стане неминучим. З пенсійної кризи в Україні є щонайменше чотири реальні шляхи виходу:
1. Зробити добробут людей похилого віку пріоритетним завданням та забезпечити 40% заміщення, наприклад, за рахунок приватизації радянської спадщини, землі, рентних платежів, на тлі відмови від привілейованих пенсій, збільшення пенсійного віку та різноманітної оптимізації роботи Пенсійного фонду.
2. Перейти до виплати всім лише соціальної пенсії за «грузинським сценарієм» та спостерігати оздоровлення державних фінансів під хор цілком обґрунтованих прокльонів.
3. Стати активним реципієнтом мігрантів з країн із ще нижчим рівнем життя, ніж в Україні, сподіваючись на поліпшення демографічних чинників для балансу Пенсійного фонду.
4. Нічого принципового не робити, все більше й більше спускаючи гроші платників податків на пенсійні виплати – це лише відтягне неминуче, але човен на деякий час стане менше хитатися.
Усі ці шляхи комплексні й дуже проблемні. І саме тому конкретики про реформи у цій сфері від кандидатів ми так і не дочекалися – лише приємні обіцянки підвищення пенсій.
Якою має бути інфляційна політика
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік
По-перше, не використовувати модель розрахунку інфляції в якості зброї в політичній боротьбі. По-друге, змінити технологію. Структура споживчого кошика перестала відповідати структурі споживання середньої української сім'ї. Сьогодні є певний розрив. Зберігаючи стару методику розрахунку інфляції в таємниці, будь-який уряд може вийти на будь-які показники, закладені до держбюджету. Просто вони не матимуть нічого спільного з реальною ситуацією і реальним споживанням українців. А значить, будуть просто дратувати населення.
Передвиборча програма Порошенка (2019):
Інфляцію знижено вчетверо порівняно з 2015 роком. Курс гривні стабільний протягом кількох років. Ці зусилля дають, нарешті, можливість перейти до відновлення рівня життя і розпочати наступ на бідність.
В ефірі телеканалу ICTV у програмі «Свобода слова», лютий 2019 року:
Цифри макроекономіки на сьогоднішній день яскраво демонструють – найгірше вже позаду. У нас найвищі за останні сім років темпи зростання економіки, найнижча за п’ять років інфляція.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Досягнення основних цілей режиму інфляційного таргетування в Україні передбачає: проведення відсоткової політики, що відповідає інфляційним цілям (збереження відносно високої вартості гривні за рахунок відносно високих відсоткових ставок, отже, дотримання політики «дорогих грошей»), згладжування інтервенціями лише надмірних коливань валютного курсу без активної протидії стійким тенденціям знецінення/зміцнення гривні; відсутність фіскального домінування; виважену бюджетну політику (обмеження бюджетного дефіциту та уникнення позапланового підвищення соціальних видатків); усунення квазіфіскальних дисбалансів шляхом приведення адміністративного регулювання цін до ринково обґрунтованих рівнів відповідно до затвердженого графіка.
Коментар Mind
Будь-який уряд, який допускає інфляцію понад 10% на рік, працює незадовільно, оскільки цей макроекономічний показник піддається управлінню з боку влади.
Разом з тим, за існуючою системою підрахунку інфляції уряд та Нацбанк можуть досягати будь-яких рівнів інфляційної стабілізації, не особливо переймаючись виявленням громадського невдоволення.
Вочевидь, настав час змін, адже високі ціни, великі ставки за кредитами, великі ставки податків і мізерне зростання ВВП – це вже хронічний діагноз. Але який вибір зробить колишній голова Ради НБУ, ми можемо дізнатися лише після виборів.
Про дефіцит зовнішньої торгівлі
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік:
Ми маємо більш високе корупційне навантаження, а також істотні проблеми в податковій сфері, пов'язані, в першу чергу, з некомпенсацією ПДВ. Коли до всіх цих факторів зниження конкурентоспроможності українських товарів додасться зростання цін на газ, то ми вийдемо фактично на триразове перевищення цін на енергоносії для українських виробників у порівнянні з нашими конкурентами. Легко уявити, наскільки швидко інші виробники будуть завойовувати як український, так і сусідні конкурентні ринки. В результаті, на жаль, ми дуже скоро можемо стати свідками зниження динаміки зростання ВВП і погіршення показників, які важливі для українського платіжного і торгового балансу.
Передвиборча програма Порошенка (2019):
Ми підписали Угоду про асоціацію та створили зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Частка ЄС у нашому експорті перевищила 42% і надалі зростатиме. Ми прорвали російську торговельну блокаду, відмовились від купівлі газу в Росії, не дозволили країні-агресору задушити нас економічно.
Офіційна сторінка Порошенка у Facebook, січень 2019 року:
Наші наступні пріоритети у розвитку торгівлі з ЄС – це посилена митна співпраця, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, адаптація законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів .
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Міжнародна економіка нагромадила значні ризики охолодження. Їх реалізації вже в середньостроковій перспективі підживлює загострення торговельних конфліктів та поглиблення глобальних диспропорцій. З огляду на це для зовнішньоторговельної політики України актуалізуються завдання: активізації конкурентної боротьби за розташування в Україні нових виробничих центрів регіонального значення…
... проактивного просування національних економічних інтересів на міжнародній арені, формування фокус-груп регіональних пріоритетів розвитку торговельно-економічної співпраці та визначення на їх основі товарів стратегічного позиціювання України в міжнародних ланцюгах створення доданої вартості, осучаснення концепції здійснення торговельних місій для експортерів, опанування нових форм просування експорту, активізація ролі держави у сфері дотримання прав та можливостей захисту інтересів експортерів.
Коментар Mind
Ключове досягнення української влади за останні п'ять років – це підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. З іншого боку, у влади (крім поодиноких випадків в оборонній сфері) немає жодної стратегії або плану дій для пошуку нових обріїв збуту для бізнесу, що втратив російської ринок.
У підсумку, за цей період сотні підприємств не змогли переорієнтуватися та збанкрутували. Усі проекти з підтримки експортного потенціалу – донорські, та працюють скоріше всупереч державній політиці.
Також відсутня стратегія розвитку внутрішнього виробництва. Коли країна має хронічний дефіцит зовнішньої торгівлі, його можна «покривати» або інвестиціями, або кредитами. Обидва шляхи мають стимулювати розвиток внутрішнього виробництва та ринку. На жаль, іноземний бізнес не поспішає активно інвестувати в Україну, а жодних альтернатив, наприклад, стимулювання імпортозаміщення, влада не пропонує.
У підсумку, білоруські тролейбуси перемагають у тендерах, а китайські технології переважають на ринку ВДЕ.
У такій ситуації глобально є два рішення – черговий стрибок девальвації (вже тричі Україна проживала цей сценарій), або якісний приріст обсягів іноземних інвестицій, що дозволить запустити внутрішній ринок. Від чиновників чекати на активні дії не доводиться.
БЛОК 2. Держрегулювання і податкова політика
Про антимонопольне законодавство
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Уряд має активніше працювати над підвищенням ефективності роботи державних підприємств, системній демонополізації та детінізації економіки, проведенням виваженої приватизаційної політики, створенням сприятливих умов для реалізації внутрішнього національного інвестиційного потенціалу, залученням стратегічних прямих іноземних інвестицій та технологічного капіталу при непохитному дотриманні права приватної власності, європейських цінностей, прав та економічних свобод.
Про втручання держави в бізнес
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Системне укріплення партнерської взаємодії між державою та бізнесом визначає необхідність прозорості та неупередженості державного регулювання підприємництва на всіх рівнях. Необхідними завданнями тут є активна робота із системного усунення незаконного силового тиску на бізнес, налагодження каналів комунікації з бізнесом відповідних регуляційних органів, фіксації та попередження неконкурентної боротьби.
Про держрегулювання цін
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік:
Якщо у Сєвєродонецьку або Червонограді ціни на хліб або молоко зросли, то уряд про це має дізнатися через 20 хвилин, а не через місяць. Поки уряд дізнається про подібне зростання значно пізніше. Більш того, воно отримує спотворені дані. Обласні цінові інспекції, обласні статистичні управління, обласні та районні адміністрації через страх покарання намагаються ці дані правити ... Чи варто наказувати хлібу коштувати менше? Думаю, це погано закінчиться.
Під час зустрічі з колективом Рахункової палати України, жовтень 2018 року:
Зобов’язання зрівняти внутрішні ціни на газ з ціною імпортного газу Україна взяла, коли Гройсман ще був мером Вінниці. Відповідний меморандум з МВФ був підписаний 31 жовтня 2008 року. Фонд тоді очолював Домінік Стросс-Канн, а хто на той час був Прем’єр-міністром – дуже легко зазирнути у Вікіпедію. Але хто б не був – подібні зобов’язання носять не персональний, а міжнародно-правовий характер. Хоча зобов'язання і гроші брали одні, а повертати гроші мусять інші.
Про податкову політику
Під час зустрічі з представниками бізнесу, жовтень 2018 року:
Не можу зараз назвати строки, але я впевнений, що разом ми вийдемо на ухвалення закону про податок на виведений капітал як ключову реформу для прискорення економічного зростання», – сказав голова держави під час зустрічі з представниками бізнесу...
... хочеш вивести кошти на споживання – прошу дуже, заплати. Хочеш вкладати в розвиток – держава стимулює вкладання у виробництво.
Коментар Mind
Після Революції гідності влада знайшла в собі сили зменшити податкове навантаження на оплату праці, що було компенсовано значним підвищенням мінімальної заробітної плати. Разом з посиленням контролю за обігом готівки, це дозволило частково вивести оплату праці з «тіні».
Прогнозувати наступні дії Петра Порошенка досить складно. На словах він давно обіцяє подальшу лібералізацію, в тому числі і введення Податку на виведений капітал. Але далі обіцянок ці плани не рухаються. В тому числі, через залежність української влади від зовнішніх кредиторів, які логічно побоюються, що «геп» у доходах бюджету Мінфін покриватиме за рахунок недешевих запозичень. Влада виправдовує багато своїх рішень «тиском», або «домовленностями» з кредиторами, хоча це далеко не завжди відповідає дійсності.
У разі перемоги Порошенка на виборах існує досить реальна ймовірність прийняття ПнВК, а ось у подальше зниження рівня оподаткування фонду оплати праці вірити не доводиться. До того ж, на даний момент відсутні грунтовні розрахунки, які б показали ризики та переваги таких кроків.
БЛОК 3. Банківське регулювання
Про очищення банківського ринку
Під час засідання Національної інвестиційної ради, травень 2018 року:
Однією з найскладніших і найболючіших реформ стали очищення й оздоровлення банківського сектору. І я хочу подякувати команді Нацбанку – і тій, що є зараз, і тій, що працювала до цього. Знаєте чому? Бо це – одна команда, бо треба мати сміливість, професійність і рішучість для того, щоб закрити 98 хворих банків, які не мали шансів на життя і які мали до 90-95% кредитів, що не обслуговуються.
Під час зустрічі з представниками бізнесу, жовтень 2018 року:
Вважаю, що закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування дуже потрібний. Влада повинна розчищати шлях для відновлення економіки. А економічний розвиток не можливий без фінансового ресурсу. Важливим для бізнесу, наскільки я знаю із спілкування з вами, є подальше удосконалення механізмів функціонування фінансового сектору.
А ось у 2011 році він вважав так (інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік):
Варто проаналізувати фактор закредитованості української економіки. Я б сказав, що він надзвичайно високий. Якщо порівняти Україну з країнами нашої ваговій категорії, з ринками, що розвиваються, то співвідношення рівня кредитів в економіці до обсягу ВВП у нас позамежне. Воно перевищує 70%, тоді як в Туреччині і в більшості країн СНД – 30-40%. Тобто, у нас зростання ВВП в основному досягався за рахунок випереджаючого зростання кредитування.
Про валютний ринок та курс гривні
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Валютна лібералізація є одним з основних напрямів на шляху України до вільного руху капіталу.
Про СПЛІТ (об'єднання регуляторів небанківської та банківської галузей)
Три роки тому президент ініціював законопроект №2413а про «спліт», який він визначив як невідкладний. Законопроект не проголосовано досі.
Про проблему поганих кредитів
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Магістральним напрямом оздоровлення банківської системи в контексті економічного зростання має слугувати активізація корпоративного кредитування, передусім тих галузей економіки, що належать до реального сектора (сільське господарство, переробна промисловість, будівництво, транспорт тощо).
Реалізація цього заходу має бути здійснена, у т. ч. за рахунок поступового (на тлі стабілізації ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках) зниження рівня облікової ставки як орієнтира для здешевлення кредитних ресурсів для реального сектора економіки. Крім того, необхідно приділити особливу увагу впровадженню механізмів, які сприяли зменшенню ризиків кредиторів та зниженню рівня непрацюючих/неповернених кредитів у портфелі банківської системи.
Суперечлива динаміка повернення кредитів рефінансування. Залишкова сума наданих НБУ кредитів рефінансування останнім часом має стійку тенденцію зменшення: станом на 1.01.2015 р. – 113,4 млрд грн, на 1.01.2016 р. – 105,8 млрд грн, на 1.01.2017 р. – 74,8 млрд грн, на 1.01.2018 р. – 68,7 млрд грн. Водночас відповідна статистика в розрізі платоспроможних банків станом на 1.01.2018 р. свідчить, що п’ять платоспроможних банків (чотири з яких належать державі, один – іноземній банківській групі) були винні НБУ загалом 18,4 млрд грн. Різниця між цими двома сумами – це кошти, що застрягли у виведених із ринку проблемних банках, отже строки їхнього повернення будуть визначатись лише швидкістю та прозорістю продажу їх заставного майна.
Коментар Mind
Банківська реформа була, м’яко кажучи, не бездоганною і мала відверто вибірковий і конфіскаційний характер. Логічнішим було б боротися з відмиванням грошей та фінансовими зловживаннями, а не власне з самими банками.
А так, можливо, банківська галузь і стала більш «ринковою» та «чистою», але надто високу ціну заплатила економіка країни – понад 500 млрд грн «поганих» боргів.
Сам Нацбанк оцінює вартість банківського очищення у 38% ВВП, але є й песимістичніші оцінки.
І навіть зараз не можна казати, що процес очистки завершено. Верховний Суд 5 лютого поклав перший пробний «камінець на могилку» банківського очищення, визнавши неправомірним рішення Нацбанку про віднесення Златобанку до категорії неплатоспроможних.
Якщо за ним послідують й інші подібні рішення, постане питання – хто має за це нести відповідальність. Діючий голова держави це прекрасно розуміє, тому почути від нього можна лише про сміливість, професійність і рішучість.
Щодо реформи регулятора небанківського фінансового сектору, то ситуація дуже нагадує багато інших реформ – ПнВК, аукціони на енергоринку, ринок газу, земельна реформа – багато слів і обіцянок з одного боку, і відсутність просування чи просто саботаж – з іншого.
БЛОК 4. Ринки капіталу
Під час зустрічі з новопризначеними членами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, січень 2015 року:
Незважаючи на важкі часи, розвиток фондового ринку потрібен з огляду на необхідність кардинального покращення інвестиційного клімату для втілення економічних реформ. У влади є політична воля на реформи, у вас – професіоналізм та рішучість. Запуск повноцінного фондового ринку дасть нам можливість залучити в країну дешеві довгі ресурси і створити в країні надійну систему фінансування економічного розвитку.
Реформа фінансового сектору передбачена коаліційною угодою. Необхідно інтегрувати український фінансовий сектор в світові ринки капіталу і вивести його у відповідність з європейськими практиками, гармонізувати вимоги до учасників фондового ринку з директивами ЄС.
Сучасну біржову інфраструктуру зможемо створити лише із залученням провідних іноземних біржових операторів. Фондовий ринок має стати місцем залучення дешевого та короткого ресурсу для державних і приватних компаній. Для цього потрібна розвинена інфраструктура фондового ринку, умови для ліквідного первинного розміщення, торгівлі цінними паперами, їхнього обігу, належного обліку прав власності, прозоре ціноутворення на фінансові інструменти.
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, січень 2018 року
У січні 2018 року Петро Порошенко підписав Закон України №2210-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів.
Якщо, з одного боку, нам вдасться створити позитивний інвестиційний клімат, забезпечити можливість судового захисту інвестицій, надати достатньо серйозні гарантії щодо нульової толерантності до корупції, зробити дуже рішучі кроки щодо зниження податкового тиску, то запуск повноцінного фондового ринку дасть нам можливість залучити в країну дешеві, довгі ресурси і створити надійну систему фінансування і економічного розвитку.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Ефективне регулювання фінансового сектора в Україні, що має відбуватись у межах таких основних напрямів: визначення цільової моделі функціонування регуляторів фінансового сек- тора; унормування діяльності небанківських установ, зокрема продавців небанківських фінансових послуг; розробка та впровадження системи захисту споживачів небанківських фінансових послуг; перебудова інфраструктури фондового ринку, зокрема централізація депозитарної функції та відкриття міжнародним депозитарієм рахунку в Депозитарії НБУ.
... стимулювання розвитку вітчизняного фондового ринку шляхом створення законодавчого та фіскального базису для залучення інвестицій у надійні інструменти.
Коментар Mind
Без коментарів. Усі слова поки що залишаються лише словами. Жодних конкретних дій, спрямованих на розвиток вітчизняного фондового ринку, за останні роки зроблено не було.
У держави відсутня стратегія захисту інвестицій і контролю відповідальності за маніпуляції чи банальне шахрайство. Вже не кажучи про хоча б якесь бачення реального розвитку ринку в наявних умовах. Перспективи розвитку ринку можна описати одним питанням: «Яких реформ тобі не вистачає?»
БЛОК 11. Міжнародна економічна політика
Про потенціал виходу на світові ринки
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, січень 2019 року:
Україна ніколи не повернеться до командної економіки радянського типу. Ми хочемо побудувати здорову економіку західного типу, що базується на малих та середніх підприємствах. Ми не хочемо повертатись до економіки радянського типу.
Передвиборча програма Порошенка (2019):
До ЄС і НАТО ми вступимо як країна – регіональний лідер. Упродовж наступних 5 років Україна має стати:
- лідером аграрного сектору в Європі;
- одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору;
- регіональним лідером індустріального розвитку;
- транспортним хабом Східної Європи;
- однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи під гаслом «Модна країна, яку відкриває світ.
...Збільшення чисельності населення світу створює величезну нішу для України як глобального аграрного лідера. Але справжнє лідерство можливе лише за умови, коли експорт переробленої продукції буде значно перевищувати продаж сировини.
Саме на створення переробних підприємств, розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції і захист прав власників спрямовані першочергові кроки для розвитку агросектору.
ІТ-сектор уже допомагає Україні збільшити частку креативного середнього класу, що важливо для стабільності, стійкості економіки і країни загалом, для демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, від надання послуг та аутсорсингу, ми сприятимемо перетворенню сектору на креативну індустрію із постійним збільшенням його внеску у вітчизняну економіку.
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік
На жаль, належної економізації зовнішньої політики не відбулося, хоча українські виробники розраховували отримати підтримку від держави при проникненні на нові ринки. Причому мова не йде про якийсь лобістський, прихованому, корупційному перерозподілі бюджету. Я говорю про надання політичних гарантій, про безпеку ведення бізнесу на нових для України ринках, про страхування політичних ризиків, про передекспортного кредитуванні та інших абсолютно цивілізованих механізмах підтримки українських виробників.
І мова не тільки про традиційні для експорту України металургії або хімії, але і про високотехнологічних сферах: авіабудуванні, космічній галузі, військово-технічне співробітництво, суднобудуванні, машинобудуванні, в тому числі енергетичному, переробної та харчової промисловості.
Про політику протекціонізму
Офіційний твіттер Петра Порошенка, лютий 2019 року
Ми не допустимо окупації Азовського моря та Керченської протоки. Ми забезпечимо виконання двосторонніх угод про свободу мореплавання, зокрема, – в Азовському та Чорному морях. Ми гарантуємо безпеку та захист національних інтересів України.
Петро Порошенко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», 2011 рік
Ніколи спроби шантажу з боку України не досягали мети, але приносили прямо протилежний ефект. Тут потрібна ефективна професійно підготовлена переговорна група. Ми не повинні застосовувати шантаж, але зобов'язані будувати прогнозовану професійну політику. Разом з тим, Україна не повинна бути постійно в ролі прохача. Відносини необхідно врегулювати таким чином, щоб ми могли планувати співпрацю між країнами хоча б на 5-10 років, а не перебувати постійно в підвішеному стані: ми не повинні залежати від президентських виборів в Росії в 2012 році і від тональностей внутрішньоукраїнського політичної дискусії.
Реалізація потенціалу вільної торгівлі між Росією і Україною може посилити позиції обох країн, як гравців в системі міжнародного поділу праці. Є цілий ряд ринків, за якими ми маємо пов'язані позиції, починаючи з зерна і закінчуючи металами. Тут ми поки особливими успіхами похвалитися не можемо. Ми не досягли прийнятного компромісу в питанні ціни на газ, не вирішили ситуацію з будівництвом «Південного потоку», що не закріпили позицію щодо модернізації газотранспортної системи. У нас не врегульовано питання Керченської протоки, не завершена тема демаркації державного кордону, без чого завдання щодо безвізового режиму з ЄС і безпеки країни залишаються відкритими. При наявності істотного потепління політичних відносин за рік ці питання економічного співробітництва не були вирішені. Це означає, що не реалізований потенціал нашої співпраці.
Про виконання угоди про Асоціацію з ЄС
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Гальмується виконання Угоди про Асоціацію (УА) України з ЄС, насамперед, у частині імплементації в українське законодавство норм та правил ЄС, визначених як пріоритетні. Залишається низка нереалізованих раніше заходів, які передбачені відповідним Планом дій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 р. 1
«Слабкою ланкою» у виконанні умов Угоди вже не перший рік залишається підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода ACAA) – по суті Угоди про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (як це передбачено статтею 57 УА);
Водночас залишається ціла низка заходів, які потрібно здійснити відповідно до статей Угоди, що увійшли раніше в дію і які передбачені відповідним Планом дій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 р.
Передусім необхідно сконцентрувати зусилля на боротьбі з корупцією, яка визначена статтею 3 Угоди про асоціацію з ЄС одним із головних принципів для посилення відносин між Україною та ЄС. Виходячи з цього, антикорупційна складова наявна в багатьох нормах та вимогах Угоди, а також Європейських директивах та інших нормативно-законодавчих актах, які повинна імплементувати Україна відповідно до умов Угоди. Питання протидії корупції перебуває в центрі уваги як української влади, так і наших європейських партнерів. На жаль, навряд чи цю проблему можна бути вирішити швидко, але на найближчий рік перед Україною стоять дуже важливі завдання в цьому напрямці.
Офіційний твіттер Петра Порошенка, лютий 2019 року:
У 2018 ми продали товарів до країн Євросоюзу більше, ніж будь-коли. Наш експорт досяг найбільшої позначки за всю нашу торговельну історію з ЄС. Львівщина – в числі найперших на цьому ринку. В її експорті частка країн ЄС становить 78,6% від усього обсягу, на 22% більше, ніж у 2017.
Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента до Верховної Ради України у 2018 році:
Поглиблення відносин України з Європейським Союзом залежатиме від здатності законодавчої та виконавчої влади ефективно працювати над втіленням Угоди про асоціацію.
Важливо, щоб Уряд спільно з Президентом та Парламентом України напрацювали протягом наступного року проактивні рішення, які дадуть змогу перевести у практичну площину переговори про приєднання України до «чотирьох союзів» ЄС: Енергетичного союзу, Цифрового єдиного ринку, Митного союзу та асоціації з Шенгенською зоною. У разі успіху це забезпечить у перспективі впродовж наступних п’яти років «прихід Європи в Україну», після чого вступ до Європейського Союзу перетвориться на формальну процедуру, яку буде здійснено у сприятливий для цього час.
Зокрема, потрібно ухвалити низку законодавчих актів у транспортній галузі та внести зміни до Митного кодексу, необхідні для приєднання до Конвенції ЄС про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. На часі зміни до законів про технічні регламенти й оцінку відповідності та про здійснення державного ринкового нагляду, які дадуть змогу підписати Угоди з ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).
Зміцнення стратегічного партнерства України та США вимагає активних цілеспрямованих дипломатичних заходів для підтримання відносин довіри з адміністрацією президента та Конгресом Сполучених Штатів. Наші зусилля будуть спрямовані на посилення санкцій проти РФ, розширення можливостей військово-технічного співробітництва, залучення американських інвестицій та визнання Голодомору 1932–1933 рр. в Україні геноцидом проти українського народу. Україна розвиватиме відносини з Німеччиною, Францією, Великою Британією, Польщею, країнами Балтії та Румунією, які залишаються найбільш надійними партнерами у безпековій, політичній та інших сферах.
Україна має працювати над новими колективними механізмами безпеки у Балто-Чорноморському регіоні для відповіді на агресивну політику РФ. Перспективним напрямом нашої зовнішньої політики може стати активне формування системи договорів і політичних консультацій між Україною та учасниками «Бухарестської дев’ятки» (країни Балтії, Вишеградська четвірка, Румунія та Болгарія), які були б спрямовані на поглиблення оборонного та безпекового співробітництва й розробку механізмів колективного захисту від загроз із боку Росії. Тісне партнерство України з країнами – членами НАТО, які розташовані в Балто-Чорноморському регіоні, дасть змогу впливати на визначення пріоритетів Північноатлантичного альянсу.
На сьогодні формально виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (зокрема у частині імплементації в українське законодавство норм та правил ЄС), яке вважається пріоритетним завданням Уряду країни, уже не є достатнім для виконання реальних завдань на цьому шляху.
Коментар Mind
Не можна недооцінювати успіхи української влади в просуванні України на ринках ЄС – Євросоюз був відверто зацікавлений у доступі до 45-мільйонного ринку. Але у підсумку він отримав у партнери дещо «розвалену» економіку, та як наслідок – приплив трудових мігрантів.
Український бізнес дійсно має величезний потенціал для виходу на іноземні ринки, в тому числі на ринок Європи. З іншого боку, політика протекціонізму добре працювала, коли йшлося про великий олігархічний бізнес. МСБ з нових можливостей отримав лише частково оплачений консалтинг від ЄБРР.
Ми не очікуємо на радикальні зміни у випадку перемоги на президентський виборах Петра Порошенка. Торгівля з Росією потроху продовжить відновлюватись. А відсутність прогресу в захисті права власності (зокрема, від рейдерських зазіхань з боку держави) гальмуватиме прихід іноземних інвесторів та розвиток середнього бізнесу.
Можливості виходу на експортні ринки та експоненціального зростання залишатимуться, але використати їх зможе лише обмежена кількість підприємців.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
