Потенціал під матрацом: як бачить МВФ економіку України до 2024 року
Аналітики Фонду віднесли країну до числа «стресових висхідних держав»
У середині квітня МВФ опублікував традиційний піврічний звіт, а разом із ним – макроекономічну статистику по всіх країнах світу, включаючи прогнози від співробітників фонду до 2024 року включно. У цьому документі МВФ відносить Україну до списку з восьми держав, що розвиваються, але знаходяться в стресі: крім нашої країни, в переліку фігурують Іран, Ірак, Лівія, Судан, Південний Судан, Венесуела, Ємен. Керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман спеціально для Mind коротко прокоментував ключові цифри від МВФ щодо України.
ВВП на душу населення в Україні з 2011 року перебуває на найнижчому рівні серед усіх країн Європи: у 2018 році майже $3000 проти, наприклад, $4000 у Молдові. Довідка: у Вірменії цей показник становить $4100, Білорусі $6300, Болгарії $9300, Грузії $4400.
Очікується, що 2019 рік буде для України гіршим за попередній. Причина – вибори і борги. Але і для світової економіки поточний рік теж очікується слабким – глобальна економіка сповільнюється. Щоправда, поліпшені прогнози по Китаю – через фіскальні стимули.
У цілому зараз намічається перехід від монетарних економічних стимулів до фіскальних. А головною загрозою для глобалізації та глобального економічного зростання є зниження обсягів міжнародної торгівлі.
У 2020–2024 роках МВФ очікує від України приріст ВВП на 3–3,3% на рік. Це дуже низькі темпи, з огляду на малий розмір економіки країни. Також фонд прогнозує збільшення відставання України за цим показником – навіть у Молдові, на думку фахівців фонду, він буде вищим.
До розпаду СРСР частка України в глобальній економіці становила 0,4%, а потім впала до 0,15%, де і знаходиться досі. До слова, 0,4% сьогодні дали б майже $8000 ВВП на душу населення. Адже більший розмір економіки – це вищі зарплати, пенсії, податки, кращі дороги тощо.
Деякі економісти люблять брати цифри ВВП з розрахунку паритету купівельної спроможності (ПКС), бо це дає значно вищі оцінки. Наприклад, ВВП на душу населення за ПКС в Україні за підсумками 2018 року становив $9300.
Однак зовнішній борг, зарплати і пенсії у нас рахуються не за паритетом купівельної спроможності, а за звичайними номінальними доларами.
Але і тут виходять неприємні цифри – у 1992 році частка ВВП України за ПКС у глобальній економіці була майже 1%, а зараз складає ледь 0,29% і, як очікує МВФ, продовжить знижуватися в напрямку 0,28%.
До слова, курс гривні за ПКС зараз повинен складати 9,5 грн/$. Але всім зрозуміло, що це абсолютно нереальне для сучасної України завдання – досягти справедливого (щодо ПКС) курсу гривні.
Паритету курсу з доларом в подібному розрахунку досягають лише розвинені держави на кшталт Німеччини, Швейцарії або Японії. А країни третього світу, до яких зараз МВФ відносить Україну, змушені розплачуватися слабкою і недооціненою національною валютою за відсутність інституційного захисту на рівні західних країн (йдеться про суди і судових виконавців, силовиків, виконавчу і законодавчу владу та інші державні інститути).
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України стабілізується в цілому на нижчому рівні щодо минулорічних 3,7% ВВП до 2,4–3,8% ВВП. Це найважливіший показник для стабільності гривні, разом з бюджетним дефіцитом. У цілому дефіцит платіжного балансу України зараз знаходиться на середньосвітовому рівні та не викликає побоювань для курсової стабільності.
Державний борг України, на думку МВФ, знизиться з 64 до 44% у 2024 році. Рівень держборгу в країні трохи вищий за середньосвітовий (57%), але в цілому також не викликає великих побоювань. Особливо якщо вдасться, як прогнозує фінансова влада, знизити цей рівень одразу майже на третину. Щоправда, віриться в це поки що важко.
Інвестиції до ВВП в Україні зросли до 24%, а заощадження – лише до 20%. Це зовсім трохи нижче за середньосвітові показники. Але для того, щоб економіка почала прискорено зростати і частка України в глобальному ВВП також зросла, потрібне зростання інвестицій і заощаджень.
МВФ цього і очікує – у 2024 році фонд припускає зростання інвестицій і заощаджень до 28 і 26% відповідно. Начебто непогано (у 2014 році було дно на рівні 13 і 9% відповідно). Але це надасть, за розрахунками МВФ, збільшення частки України в глобальному ВВП лише з 0,15% до 0,18%.
Швидше за все, справа в тому, що в Україні просто для збереження поточного рівня доріг, портів, енергетики та іншої інфраструктури потрібно вкладати значні інвестиції.
Наприклад, однією з причин економічних успіхів Китаю є істотний обсяг інвестицій, які зараз досягають 44% ВВП (порівняйте з 24% України), а в середньому з 1980 по 2018 роки вони становили 40% ВВП. МВФ очікує від Китаю збереження такого високого рівня вкладень – на рівні 40–43% ВВП – на період до 2024 року. Причому ці інвестиції повністю покриваються заощадженнями – у середньому за 1980–2018 роки вони становили 42% ВВП, а зараз досягають тих самих 44%, як і інвестиції.
В Індії рівень вкладень також набагато перевищує український – 31% ВВП для інвестицій і 29% ВВП для заощаджень.
Варто також відзначити Індонезію (34 і 31% інвестиції і заощадження відповідно), Південну Корею (30 і 35%), Молдову (42 і 28% – до речі, такий великий розрив між інвестиціями і заощадженнями говорить про значний приплив зовнішніх надходжень у країну).
У Сінгапурі за роки економічного прискорення інвестиції до ВВП становили майже 40% при ще більших заощадженнях. Зараз Сінгапур інвестує лише 27% ВВП, а заощадження становлять 45% ВВП. Тобто країна стала інвестиційним донором для світової економіки, серед іншого завдяки й високорозвиненій банківській системі.
Саме тому недорозвинений фінансовий ринок України, виведені з легального економічного обороту десятки мільярдів готівкових доларів (більша частина яких знерухомлена в банківських ячейках або лежить «під матрацами»), а також банкопаду 2014–2015 років і рекласифікація мільярдів заощаджень із банків, що впали, у неякісні активи (які зараз розпродаються за безцінь) – усе це, зокрема, робить Україну такою бідною.
Які заощадження, такі й інвестиції – низькі щодо поставленої перед країною мети стати значно багатшою. Які інвестиції, таке й економічне зростання – мляве і нестійке. Твердою основою економічного зростання в усьому світі завжди були лише внутрішні заощадження. Саме для цього і потрібні системні реформи судової влади, силових структур і т. д.
Важливо також, щоб інвестиції були більшою мірою приватними, а не державними. Наприклад, можна, аби дороги будували держкомпанії за рахунок державного бюджету – і отримати такі дороги, які зараз є в Україні. Хоча, по правді кажучи, потрібно відзначити, що дорожня інспекція має стежити, аби нашими дорогами не їздили перевантажені самоскиди, які розіб'ють навіть німецький автобан.
Але в будь-якому випадку ми розуміємо, що державні інвестиції зазвичай менш ефективні, ніж приватні. І держчиновники в такому випадку отримують можливість збагатитися і на вході до державного бюджету, і на виході з нього.
Держдоходи щодо ВВП склали у 2018 році, за оцінками МВФ, 42% і знизяться у 2024 році до 38%. Це набагато вище за середньосвітовий показник у 30% і свідчить про значний перекіс економіки в бік держави.
Вище, ніж в Україні, частка державних доходів лише в багатих країнах Західної Європи і в нафтових державах (Кувейт, Лівія), а також у Мексиці, що загрузнула в свавіллі олігархів, і низці бідних країн Африки. А, наприклад, у Китаї частка держдоходів до ВВП становить середньосвітові 30%, в Індії та Сінгапурі – по 21%, а в Молдові – 26%.
Україні для економічного ривка потрібно істотно обмежити частку експропріації державою ВВП і дати розкритися підприємницькому потенціалу. І, крім того, необхідно завершити велику приватизацію, щоб у чиновників було менше можливості вилучати ресурси з держкомпаній. Одночасний рух у цих двох напрямках дозволить зберегти низький бюджетний дефіцит.
До слова, МВФ очікує, що бюджетний дефіцит України залишиться стабільним – на рівні 2%. Це один з ключових показників, за якими стежать аналітики фонду. І до парламентських виборів він навряд чи викликатиме занепокоєння. Але зараз головною проблемою може стати наступний склад Верховної Ради – якщо в ній популісти отримають більшість і зможуть сформувати популістський Кабмін, це загрожує дефолтом країни і навіть її банкрутством.
Динаміка ВВП на душу населення, $ (2019-й і далі – прогноз МВФ)
Джерело: МВФ
Частка України в глобальному ВВП (2019-й і далі – прогноз МВФ)
Джерело: МВФ