Дата-центр, що може пережити будь-яку кризу: як у Латвії будують центр обробки даних під ШІ, який грітиме місто

Передмістя Риги. Будівельний майданчик. За тимчасовим парканом височіє сталевий каркас майбутнього дата-центру DC7 латвійської телекомунікаційної компанії Tet. Тут – за 18 км від столиці – латвійці зводять центр обробки даних (ЦОД) вартістю понад 30 млн євро, який запроєктовано зробити одним із найбільш енергоефективних дата-центрів у Північній Європі.

DC7 має бути повністю «зеленим»: тепло від серверів використовуватиметься для опалення навколишніх будинків міста Саласпілс. А сама будівля оснащена сучасними технологіями: від рідинного охолодження стійок під задачі штучного інтелекту до комплексних систем безпеки.

Як відбувається будівництво «зеленого» ШI-ready дата-центру? Завдяки чому він може витримати будь-яку кризу? Чому європейські та українські компанії шукають альтернативу американським гігантам AWS та Google? Про це та багато іншого – у репортажі Mind з Латвії.

Хто будує дата-центр

У Латвії – маленькій країні з великими технологічними амбіціями – цю хмару будує компанія Tet. Вона виросла з колишнього державного телеком-оператора в одного з головних провайдерів хмарних і дата-рішень у Балтії.

Компанія, заснована ще 1992 року, понад 10 років надає хмарні послуги й українському бізнесу. В каталозі послуг Tet – інтернет і телебачення, мобільний зв’язок, кібербезпека, ІТ-рішення та навіть квантові технології.

Втім один з основних напрямів – хмарні сервіси та дата-центри, які приносять 65% експортної виручки компанії (значна частка – саме з українського ринку).

На сьогодні у Tet понад 100 українських клієнтів, що працюють у різноманітних нішах: від ритейлу до агрохолдингів.

«Попри війну й кібератаки, Tet залишається технологічним мостом між Україною та Європою, забезпечуючи цифровий тил для українського бізнесу», – вважає директор департаменту B2B-рішень Tet Маріс Сперга.

Що таке DC7 і навіщо його будують

Там, де сьогодні ще гудять бетонозмішувачі, через рік стоятимуть дві серверні зали, здатні обробляти дані для державних структур, фінансових компаній і проєктів зі штучного інтелекту. А за кілька років це місце може стати ключовим вузлом у цифровій інфраструктурі всієї Північної Європи.

«Будуємо не просто ЦОД. Будуємо систему, яка не зупиниться навіть тоді, коли зупиниться світ. Це має бути об’єкт, що витримає будь-яку кризу: технічну, політичну чи енергетичну», – каже Сперга.

Будівництво DC7 стартувало у травні 2025 року, восени тут виріс бетонний каркас першої черги. Проєкт оцінили у 30 млн євро, і це найбільша інвестиція Tet за останнє десятиліття.

Першу чергу планують ввести в експлуатацію у вересні 2026 року – тут запрацює перша зала на 112 стійок. А повне введення в експлуатацію – з другою залою такого ж масштабу (тобто повна потужність становить 224 стійки) – запроєктоване на 2028 рік.

За словами Сперги, попит на потужності центру з’явився ще до того, як забили першу палю. Нині в ЦОД уже зарезервовано понад 200 кВт електроживлення для клієнтів – і серед них є українські компанії. Основний інтерес іде від бізнесів, що працюють з ШI-обчисленнями: тренування моделей, GPU-кластери, машинне навчання.

«Бачимо, що штучний інтелект створює зовсім інший попит. Компаніям потрібні не просто сервери, а потужні, гнучкі середовища, де вони можуть підключитися, зробити обчислення – і відключити ресурси. Ми це забезпечуємо», – додає Сперга.

Який вигляд матиме дата-центр

Місце для DC7 обрали стратегічно. Саласпілс – це не просто передмістя Риги. Тут сходяться оптичні магістралі, що ведуть до Німеччини, Скандинавії та країн Балтії, і проходять лінії високовольтного електропостачання. Поруч планується будівництво магістралі Rail Baltica (проєкт залізниці з європейською колією, яка має сполучити країни Балтії, Польщу та Західну Європу), що забезпечить ще один канал для логістики й обслуговування.

«Для нас це була точка, де сходяться всі фактори: енергетика, оптика, логістика. І ще – близькість до Риги, але без ризиків великого міста», – пояснює CEO Tet Улдіс Татарчукс.

Mind побував у Саласпілсі, на будмайданчику дата-центру. По прибуттю менеджер проєкту DC7 дочірньої компанії Citrus Solutions (проєктує об’єкт) Ілгварс Ебелс видає каски і веде гостей крізь майбутню центральну залу DC7 – поки що це просторий ангар без облицювання.

«Дата-центр будується за принципом Room-in-room – кімната в кімнаті», – пояснює Сперга, вказуючи на подвійний каркас споруди.

Серверні приміщення створюються як окрема капсула всередині будівлі – жодна зі стін серверної не є зовнішньою. Така конструкція додає декілька рівнів безпеки: ізоляція від пилу, шуму, перепадів температур і навіть електромагнітних впливів.

У частині зон використають спеціальні матеріали, що екранують мобільні та радіосигнали – це усуне електромагнітні перешкоди та гарантуватиме стабільну роботу критичного обладнання.

Інженери Tet детально продумали контроль доступу: «Головне – не паркан, а процедури», – каже Сперга, наголошуючи, що жоден відвідувач не зайде до зал без супроводу співробітника.

На вході – подвійні двері з перевіркою через картку допуску та відбиток пальця; тільки після двоетапної верифікації можна потрапити всередину.

«У постійному режимі комплекс охоронятимуть камери Bosch із відеоаналітикою: на об’єкті діятимуть алгоритми рівня аеропорту, де, щойно хтось залишив без догляду валізу, як за 30 секунд це помітить система й б’є тривогу», – розповідає Ебелс.

Як охолоджують сервери для штучного інтелекту

У традиційних ЦОД холодне повітря подається крізь підняту фальшпідлогу, але в DC7 вирішили інакше. Половина стін серверних залів – це гігантські вентиляторні панелі. Вони працюватимуть як вертикальні стіни-радіатори: холодне повітря закачується з тильного боку стійок і проходить крізь обладнання, охолоджуючи процесори, після чого виходить через решітки спереду. Таким чином повітряний потік рухається горизонтально через сервери, без класичної системи кондиціонування під підлогою. Пасивне повітряне охолодження доповнить подвійна підлога.

Проте головний wow-ефект справляє рідинне охолодження нового ЦОДу. DC7 матиме дві окремі серверні зали: одну – для стандартного навантаження, іншу – з посиленими можливостями для ШI. У першій – місця приблизно для 10 стійок, у другій – майже для 20.

У залах інженери встановлюють спеціальні басейни для занурювального охолодження – вони матимуть вигляд великих герметичних скринь. Відкриваєш кришку – всередині діелектрична рідина, у яку повністю занурюють сервери. Цей метод дозволяє стабільно відводити тепло.

Паралельно використовується система прямого рідинного охолодження чипів.

«Ми використовуємо метод direct-to-chip cooling. Біля кожної стійки стоїть модуль розподілу рідини. Від нього дві тонкі трубки йдуть безпосередньо в сервер – холодна рідина проходить через спеціальні пластини над процесорами й графічними чипами, забираючи тепло прямо від CPU і GPU (центральних та графічних процесорів. – Mind)», – розповідають у Tet.

Яка ШI-ready-інфраструктура буде в ЦОД

Загалом DC7 розрахований більш ніж на 200 стійок, по 112 – у кожному з двох залів. З них половину вже завезли на майданчик у межах першої черги будівництва. ШI-стійки DC7 споживатимуть 50 – 100 кВт кожна.

«Ці сервери споживають 3,5–5,5 кВт у режимі простою, навіть коли не виконують жодних завдань. Під повним навантаженням вони споживають 10–11 кВт. Для порівняння: класичні серверні стійки розраховані на 5–7 кВт. Процесори нагріваються до 80°C, і якщо охолодження зупинити навіть на 15 секунд – обладнання за чверть мільйона євро просто згорить. Тому система рідинного охолодження має подвійну резервну лінію, щоб навіть при збоях циркуляція не припинялась», – пояснює Сперга.

Він зазначає, що для завдань, пов’язаних із ШI, потрібні особливі ресурси, але не кожному замовнику такі потужні GPU потрібні постійно: «Ми інтегруємо цю інфраструктуру в нашу платформу Tet Cloud. Якщо клієнту треба навчити модель чи обробити дані, він може погодинно підключити ці ресурси, виконав завдання – і все. Працює як повноцінна послуга. Саме тому формати as-a-Service зараз дуже популярні, особливо у сфері штучного інтелекту».

У DC7 встановлять GPU-сервери Nvidia – лідера ринку ШІ-обчислень. Один такий сервер із вісьмома картами коштує близько $250 тис., а стійка вміщує 5 – 6 серверів, тобто лише «залізо» в одній стійці такого типу тягне більш як на 1 млн євро.

Інвестиції величезні, але в Tet переконані: попит виправдає витрати. За словами Улдіса Татарчукса, ШI-моделі стають усе більш комплексними, бізнес хоче впроваджувати нейромережі, і європейським компаніям потрібні власні потужності, щоб не залежати від американських гіперскейлерів (глобальних хмарних компаній – техногігантів Amazon, Microsoft, Google, здатних дуже швидко масштабувати потужності ЦОД завдяки додаванню великої кількості обчислювального обладнання).

Куди йде тепло від серверів

Поки ми обходимо будмайданчик, Маріс Сперґа згадує, що DC7 – перший greenfield-проєкт Tet, збудований із нуля за сучасними стандартами енергоефективності та надійності. Усі попередні їхні центри компанія розгорнула шляхом реконструкції старих телефонних станцій, а тут – можливість створити «правильний» дата-центр мрії.

DC7 фактично матиме власну систему для утилізації тепла серверів. Уже змонтовано три масивні чилери (охолоджувачі): вони відбиратимуть надлишкове тепло та передаватимуть його в систему централізованого опалення Саласпілса.

На окремій ділянці встановлять обладнання місцевого комунального підприємства Salaspils Siltums – стикування заплановане до кінця будівництва. Принцип дії такий: міські теплотраси подають до дата-центру холодоносій із температурою близько +11 °C, у теплообмінниках він охолоджує серверні, нагріваючись сам до +28 – 30 °C, після чого повертається назад до котельні. Комунальники догрівають цю воду та пускають у систему опалення міста. Обсягу тепла вистачить приблизно на 700 домогосподарств.

До речі, компанія вже думає і про інші екопроєкти: поруч із DC7 є резервна ділянка, де в майбутньому планують поставити теплиці чи акваферми, щоб гріти їх теплом від серверів.

«У Норвегії дата-центри обігрівають рибні господарства, у Фінляндії – допомагають вирощувати овочі та цитрусові. Чому б і нам не поєднати IT та агротехнології?» – усміхається Сперґа.

Як досягається відмовостійкість дата-центру

ЦОД матиме сертифікацію Tier III, тобто відмовостійкість на рівні 99,982% (дозволяється 1,6 години простою на рік). Це означає, що дата-центр матиме резервування для всіх критично важливих інженерних систем.

Енергопостачання DC7 має бути дубльованим і захищеним від збоїв. До комплексу підведено дві незалежні високовольтні лінії живлення. Якщо одна впаде – автоматика миттєво перемкне все навантаження на іншу.

Крім генераторів, критичну роль відіграють UPS-батареї. Шість акумуляторних шаф великої місткості встановлені в окремому залі – вони забезпечують «міст» у живленні при перемиканні з міської мережі на дизелі. 15 – 20 хвилин резерву вистачає, щоб стартували генератори або ж коректно завершили роботу сервери.

У Tet кажуть, що використовують сучасні моделі акумуляторів із модульним контролем температур – кожна батарея для надійності моніториться окремо.

Система пожежогасіння теж сучасна: газові балони з інертним газом автоматично заливають серверні за секунди після спрацювання датчика диму. Газ моментально витісняє кисень і гасить займання, не завдаючи шкоди ані людям, ані техніці.

Чому європейські компанії шукають альтернативу гіперскейлерам

Розмова невимушено переходить до конкуренції на ринку.

«Український бізнес сьогодні обирає хмару з міркувань безпеки: війна навчила тримати резерви даних за межами країни, географічно розносити системи. Після російських обстрілів енергетики навіть місце розташування дата-центру стало питанням виживання: хто мав копію в іншій країні або регіоні – зміг продовжити операції. Європа загалом теж замислилася про суверенні хмари – незалежні від американських гігантів AWS чи Google», – пояснює Сперга.

«Якщо клієнту потрібна нестандартна конфігурація, особливі вимоги до безпеки чи геолокації даних – Tet реалізує рішення під ключ під конкретний проєкт. Не працюємо за принципом масового провайдера на 50 МВт – це не наш сегмент. Кожен великий клієнт має прямий контакт із нами, аж до телефону керівника. Сумніваюся, що в Google Cloud можна так само зателефонувати топменеджеру в разі проблеми», – пояснює Сперга.

Центр інтегрують у глобальну інфраструктуру Tet, що охоплює майданчики в містах різних країн: Ризі, Франкфурті, Копенгагені, Стокгольмі, Києві та інших. Завдяки цьому можна формувати гібридні рішення з георезервуванням. Наприклад, тримати основні сервери в Латвії, а «гарячий» резерв – у Німеччині чи Польщі, або навпаки. Як зазначають у компанії, серед клієнтів Tet уже є кілька великих бізнесів з України, які планують розміщувати обладнання в DC7.