Валютна свобода: як скасування обов’язкового продажу валюти вплине на економіку
Фінансова стабільність – головний аргумент прибічників цього кроку
Зовсім недавно, 18 червня, Національний банк (НБУ) однією зі своїх постанов скасував вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень. Згідно з постановою, зобов’язання бізнесу продавати 30% валютних надходжень припиняє дію з 20 червня 2019 року. Рішення базується на тому, що це валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності, бо за статистикою НБУ, попри норматив обов’язкового продажу валютних надходжень у розмірі 50% (а з 1 березня 2019 року – 30%), протягом останніх років бізнес продавав понад 90% валюти. Сергій Ніколаєнко, економіст Ukraine Economic Outlook, розповів Mind, як нововведення вплинуть на економіку.
Про постанову. Ця постанова прийнята з метою дотримання Національним банком курсу валютної лібералізації відповідно до дорожньої карти, розробленої Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду. Вона передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні та прийняття заходів з підвищення якості регулювання фінансового ринку і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.
Таке скасування обов’язкового продажу валюти бізнесом є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу.
Джерело: НБУ
Про продаж валюти та міжбанк. Обов’язковий продаж валюти був введений від самого початку незалежності України. Норматив рівня обов’язкового продажу перезатверджувався численними постановами НБУ: з 1990-х по 2005 рік він становив 50%, після чого його скасували, а в листопаді 2012-го знову повернули, зобов’язавши бізнес продавати 100% від експортної виручки. 22 серпня 2014 року цей рівень знизили до значення 75%, 8 червня 2016 року – до 65%, 4 квітня 2017 року – до 50%, а з 1 березня 2019 року – до 30%.
Джерело: НБУ, платіжний баланс України
Протягом останніх чотирьох років обсяги міжбанку визначались динамікою експорту. Так, у 2015-му відношення експорту до обсягів міжбанку коливалось між 64 і 86%. Такі коливання були зумовлені наявністю запасу часу, впродовж якого експортер повинен був продати частину своїх валютних надходжень. В останні два роки величина експорту здебільшого переважала обсяги міжбанку, а частка виручки експортерів, що йшла на міжбанк, більш ніж удвічі перевищувала обов’язковий рівень.
Таке валютне регулювання розглядалось як інструмент стабілізації грошово-кредитного та валютного ринку і в періоди покращення макростановища в країні проводилась політика послаблення. Так, у 2005 році ми вже відмовлялись від такого виду регулювання валютного ринку, а у 2012 році знову повернулись до обов’язкового продажу, маючи за мотив потребу поповнення золотовалютних резервів НБУ.
Фінансова стабільність – сьогоднішній головний аргумент скасування обов’язкового продажу валюти. І це звучить досить переконливо, якщо подивитись на статистику останніх років.
Джерело: НБУ
Після катастрофічного падіння у 2015 році сьогодні рівень міжнародних резервів відновився до рівня кінця 2013 року і станом на травень 2019 року становить $19,4 млрд. За останні два роки золотовалютні резерви зросли на 35%, а середньомісячні обсяги валютного ринку у 2018 році зросли на 40% порівняно з 2017-м.
Джерело: НБУ
Про девальвацію та інфляцію. Середньорічна девальвація гривні в останні два роки не виходить за межі 2–3% та протягом останніх восьми місяців стабільно ревальвує. Волатильність котирувань курсу національної валюти відносно долара зменшилась за останні чотири роки більше ніж втричі.
Джерело: НБУ, розрахунки Ukraine Economic Outlook
Споживча інфляція з січня цього року в середньому не піднімалась вище 9% порівняно зі звичною двозначною динамікою росту цін протягом останніх чотирьох років.
У 2018 році середньомісячний експорт в доларах виріс на 9,7% порівняно з 2017 роком, а за І квартал 2019 року можемо спостерігати небачений ріст середньомісячного експорту до рівня $8,2 млрд на місяць.
Джерело: НБУ, платіжний баланс України
Висновки. Таким чином, сукупність цих та інших факторів дає можливість зробити висновок про позитивний поточний стан макроекономічної стабільності, на основі чого Національний банк і зробив у валютній лібералізації черговий крок назустріч вільному ринку капіталу. Кожна регуляція має свій «термін придатності», і кінець кінцем настає час, коли вона перестає бути корисною. Коли ринок готовий вийти в самостійне плавання, логічним кроком з боку уповноваженого органу є дерегуляція.
Тому рішення щодо скасування обов’язкового продажу валюти експортерами є доречним і своєчасним та свідчить про ліберальний вектор у політиці НБУ, що є позитивною основою подальшого розвитку валютного ринку та ринку капіталу України.