Коронавірус vs бізнес: про можливі зловживання правоохоронців щодо бізнесу під час карантину

Днями Кабмін постановою №239 від 25 березня розширив перелік підприємств, яким дозволено працювати під час карантину. З іншого боку, окремі види діяльності лишаються під забороною і відповідальність за порушення режиму карантину також працює.

Проте експерти наголошують, що зазначені законодавчі норми відкривають простір для зловживань з боку правоохоронних органів.

На що варто звертати увагу підприємцям і як захистити свої права, якщо правоохоронці намагаються притягнути їх до відповідальності за порушення таких норм, розповів Mind партнер Esquires, керівник практики кримінального права та захисту бізнесу, адвокат Опанас Карлін. 

Як відомо, з 17 березня 2020 року в Україні запроваджено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину.

Порушникам – громадянам загрожує штраф від 17 000 грн до 34 000 грн, а посадовим особам – від 34 000 грн до 170 000 грн.

Правила, за порушення яких настає відповідальність, встановлені, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами від 16 березня 2020 року та від 25 березня 2020 року).

Остання практика свідчить про відкриття цими законодавчими новелами простору для різного роду зловживань та утисків бізнесу з боку поліції, зокрема, безпідставного ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності.

Запорукою успішного захисту прав та законних інтересів бізнесу стануть правильно організовані превентивні заходи, а також злагоджені дії під час фіксації адмінправопорушення на місці та під час розгляду справи в суді: комунікація з поліцейськими, фіксування їхніх дій, складання процесуальних документів, збирання і подання доказів, визначення стратегії захисту тощо.

Як оформити заборону/дозвіл на діяльність

Для підприємців, діяльність яких підпадає під заборону, важливо вжити певних заходів щодо її оформлення – підтвердження дотримання такої заборони. Зокрема, потрібно видати відповідні локальні акти (накази, розпорядження щодо дотримання карантину), подбати про встановлення відповідних інформаційних табличок (щодо тимчасового припинення приймання відвідувачів) тощо.

Підприємствам, діяльність яких дозволена, також варто подбати не лише про введення санітарних та протиепідемічних заходів, але і про їх належне оформлення на рівні внутрішніх документів та інформаційних стендів.

Це дозволить уберегтися не лише від вірусу, а й від правоохоронців. Зокрема, радимо:

• зберігати документальне підтвердження здійснення закупівлі засобів індивідуального захисту;
• запровадити фіксацію проведення інструктажів працівників щодо дотримання вимог санітарних та протиепідемічних заходів та обов’язку використання засобів індивідуального захисту;
• запровадити фіксацію видавання засобів індивідуального захисту працівникам (відомості, журнали тощо);
• ввести штрафні санкції до працівників, які не дотримуються вимог санітарних та протиепідемічних заходів та не користуються засобами індивідуального захисту.

Що робити, якщо вже оформлюють протокол

Якщо ж щодо вас або вашого працівника все ж складають протокол, обов’язково слід скористатися правом подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Також важливо подбати про самостійне збирання доказів.

З огляду на вже наявну судову практику розгляду справ щодо таких адміністративних правопорушень, захисна стратегія в суді може вибудовуватись за такими напрямками:

1. Відсутність належних, достатніх і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення. Ще краще – надання доказів невинуватості. Суди вкотре наголошують, що один лише адмінпротокол не може бути достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення. Для такого виду правопорушень належними доказами можуть бути, наприклад, показання свідків – відвідувачів, персоналу (наприклад, постанова судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2020 року в справі №243/2662/20).
2. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 КУпАП, що відповідно до роз’яснень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №11, може мати наслідком його повернення для усунення недоліків та належного оформлення (наприклад, постанова судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2020 року в справі №177/327/20).
   Крім формальної невідповідності, можуть мати місце:
   а) незазначення або невірне зазначення нормативного акту, порушення якого зафіксовано;
   б) незазначення всіх необхідних обставин і ознак адміністративного правопорушення, що крім норм національного законодавства, порушує й норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки, з одного боку, позбавляє особу можливості належно підготуватися до захисту («Malofeyeva v. Russia», рішення ЄСПЛ від 30 травня 2013 року), а з іншого – змушує суд взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи та встановлюючи не зазначені в протоколі обставини, що є неприпустимим («Karelin v. Russia», рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2016 року).
3. Звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення (наприклад, постанова судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2020 року в справі №946/1769/20).
   Поняття малозначності є оціночним та може полягати в тому, що діяння, хоча і містить формальні ознаки адміністративного правопорушення, але не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам.