Інвестори побоюються, що вартість нафти WTI снова може опуститися до негативних значень. Так, днями зниження під час торгів склало 30% – $12 за барель.
20 квітня вперше в історії вартість травневих ф'ючерсів на нафту WTI впала до від'ємних значень. На мінімумі ціна становила мінус $40,32 за барель.
Такі коливання ціни на нафту призвели до зниження цін на пальне в Україні. При цьому вже стартувала посівна кампанія, і низька ціна на пальне може зіграти на руку українському АПК. Однак ситуацію, що склалася, варто оцінювати в комплексі й не забувати про інші ризики, що впливають на АПК.
Як світовий обвал цін на нафту може позначитися на українському АПК і які додаткові ризики можуть вплинути на аграріїв, розповіла Mind директор з маркетингу і комунікацій Kreston GCG Алла Іванець.
Падіння вартості нафти до негативних значень шокувало весь світ. Але засмучуватися й обурюватися часу у світової спільноти немає – потрібно швидко зорієнтуватися й зрозуміти, які вигоди можна отримати з ситуації, що склалася, і як убезпечити свій бізнес від ризиків.
Перше, що підказує логіка, – зниження ціни на нафту спричинить і зниження вартості пального. Це позитивна новина для аграріїв. Однак на експортній вартості зернових та технічних культур падіння нафти позначається сильніше, тому що ріпак і кукурудза прив'язані до біоетанолу. У перерахунку на умовний нафтовий еквівалент виробництво біопалива стає невигідним – ціни на кукурудзу, ріпак і соняшник різко підуть вниз. Отже, як тільки нафта почала падати, ціни на сільськогосподарську продукцію також почали знижуватися.
Сьогоднішня ситуація має свої плюси й мінуси.
Падіння цін на нафту знизить вартість імпорту та призведе до скорочення торгового дефіциту, а також зменшення інфляційного тиску на Україну. Але, якщо подивитися на цю ситуацію з іншого боку, стає неспокійно за підприємства енергетичного сектору – раптове падіння цін на нафту знизить вартість природного газу, вугілля та матиме негативний вплив на економіку.
На ринку нафти контракт із поставкою у травні торгувався в негативній зоні. Це відображення величезного профіциту, який є зараз. Проте в останній день торгів контрактом не торгують. По ньому йдуть розрахунки, біржа закриває реєстр, і в ньому залишаються тільки виробники та учасники, які отримають цю нафту в «живому» вигляді.
Відповідно «кричущого» зниження цін на пальне не буде. Тому що вартість нафти тільки наполовину визначає вартість нафтопродуктів. Решта 40–50% – це численні акцизи, податки на додану вартість і націнки посередників. До того ж через карантин впав попит на бензин і дизельне пальне, так що АЗС не поспішають знижувати ціни, щоб не втратити прибутковість.
Стає зрозуміло, що істотних змін на українському ринку пального не станеться, а отже, значного позитивного ефекту не варто очікувати й аграріям.
Україна ще не вичерпала потенціал для зниження ціни: протягом місяця вона впала на 10%, тобто на 2,5 грн у середньому. Якщо орієнтуватися на початок року й рахувати у валютному еквіваленті, з огляду на обвал гривні в березні, то Україна вже втратила близько 25–30% ціни пального. Експерти галузі вважають, що є передумови для зниження вартості бензину і дизеля на 2–3 грн/л до кінця квітня, при цьому в травні також очікується зниження цін.
Водночас на аграрний сектор падіння вартості нафти має опосередкований вплив. Це стало зрозуміло ще під час першої хвилі падіння нафти 9 березня.
Дешева нафта підтримує компанії країн-експортерів (насамперед США) і водночас створює ризики недоотримання бюджету й девальвації нацвалюти країн-імпортерів. Крім того, на думку аналітиків, це знижує логістичні витрати на експортні культури, дозволяє країнам пропонувати низькі ціни. Оскільки це лише одна зі складових вартості зернових та олійних, у короткостроковій перспективі падіння і зростання вартості нафти визначають загальний тренд цін.
Однак дешева нафта на тривалий проміжок часу – ключовий елемент глобальної торгівлі, який змушує розвинені країни переглядати прогнози свого економічного зростання. А це вже безпосередньо впливає на ціни аграрної продукції у світі, зокрема і в Україні.
Карантин створив несприятливі обставини для логістики, яка дуже важлива для нормального функціонування сектору. Аграрії можуть зіткнутися з ризиками через труднощі транспортного сполучення. Навіть більше, Кабмін запропонував ВР скоротити закладені в бюджет витрати на проведення земельної реформи на 25 млн грн і підтримку сільгоспвиробників у розмірі 4 млрд грн.
До того ж падіння цін на нафту спричинить зниження вартості ключових експортних статей АПК, наприклад сировинного товару, на світових ринках.
Ще одним гострим питанням для агросектору є невизначеність у процесі відкриття ринку землі. Наразі Верховна Рада сфокусована на пандемії, тому земельне питання поки поставили на паузу. Це обмежує приплив капіталу в агросектор и тримає інвесторів у режимі очікування.
І все ж висока рентабельність українського агропрому пом'якшує ризики, викликані нестабільністю світової та української економік під час пандемії. Це дає підстави вважати, що після завершення карантинних обмежень експорт повернеться до докризових показників, а інвестиційний клімат сектору знову стане сприятливим.