Незабаром карантин закінчиться і разом з цим будуть «включені» звичайні правила гри для бізнесу, а значить, і для податківців. Поки ж усі в режимі тиші, можна встигнути підготуватись до ситуацій, які вірогідні після його закінчення.
Яна Михайлюк, к.ю.н., адвокат, радник TOTUM LF, розповіла Mind про п'ять помилок при податковій перевірці, яких найчастіше припускається бізнес, і про те, як їх уникнути.
Хоча у зв'язку із запровадженням карантину встановлено мораторій на проведення більшості перевірок бізнесу, розслаблятися не варто. Контролюючі органи, залишившись без роботи в цьому напрямку, лише з більшою прискіпливістю розпочнуть «полювання» після завершення мораторію, що відбудеться вже зовсім скоро – з 1 червня 2020 року.
Зокрема, на офіційному порталі ДПС уже опубліковано план податкових перевірок платників податків на 2020 рік зі змінами, внесеними у зв'язку з введенням мораторію, на відміну від інших органів державного нагляду (контролю), які не мають повноважень на внесення таких змін. Тобто серед планових перевірок, що здійснюються контролюючими органами, лише податкові перевірки, що були призначені на період, коли триває мораторій, не відмінені, а перенесені на наступні періоди.
Для того щоб вчитись на чужих, а не власних помилках, їх потрібно знати. Отже, найчастіше бізнес припускається таких типових помилок при проведенні податкових перевірок.
Здавалось б, безглуздою, проте поширеною є помилка допуску інспекторів до перевірки, взагалі не перевіривши документи або проглянувши їх лише формально.
Для допуску до перевірки інспектор повинен пред'явити наказ та направлення на проведення перевірки, а також службове посвідчення. Ці документи мають бути складені відповідно до вимог Податкового кодексу України та містити всі необхідні реквізити, зокрема, підпис керівника чи уповноваженої особи контролюючого органу та печатку.
Адже, допустивши інспектора до проведення перевірки, після її завершення оскаржувати незаконність проведення такої перевірки буде пізно.
Наступна типова помилка – коли ви вважаєте, що, не допустивши до перевірки, вдасться уникнути як її самої, так і негативних наслідків. Оскільки, якщо перевірка не відбулась у зв'язку з недопущенням перевіряючих, у контролюючих органів є підстави застосувати адміністративний арешт майна платника податків.
Твердження «проблеми треба вирішувати в порядку їх виникнення» у цьому випадку не працює. Адже правильна підготовка дає набагато більше шансів пройти податкову перевірку успішно. Окрім планових перевірок, про які відомо заздалегідь, не менш суттєвими є позапланові перевірки, про які бізнесмену може стати відомо не раніше як за 15 робочих днів до їх проведення, у випадку попереднього отримання ним письмового запиту про надання інформації.
Тому потрібно здійснювати завчасно і періодично актуалізувати такі основні підготовчі дії: аудит податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів та виправлення в них недоліків; інструктаж співробітників на випадок перевірки; визначення відповідальних осіб для комунікації з інспекторами та інші.
Зрозуміло, що у процесі податкової перевірки в підприємця та контролюючого органу різні цілі: якщо перевіряючий намагається виявити порушення та провести донарахування, то підприємець робить все, щоб цього уникнути.
Тому комунікацію з контролюючими органами потрібно вести виключно в рамках положень чинного законодавства, тобто надавати лише ту інформацію та документи, що ви зобов'язані надати, і не більше. Також доцільніше буде визначити обмежене коло осіб, які можуть вести комунікацію з інспекторами та надавати інформацію.
Наприклад, часто проблеми починаються після «дружнього» спілкування інспектора та бухгалтера, який на прохання інспектора надає копії первинних документів для проведення камеральної перевірки. Водночас абсолютно не врахувавши того, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних податкових декларацій та даних системи електронного адміністрування ПДВ, тобто інспектор не має права вимагати надання додаткової інформації.
Якщо в процесі перевірки ви помітили, що інспектор допустив помилку, не врахував інформацію, наявну в наданих документах, та зробив невірні висновки, не варто відразу на це вказувати.
Краще «виховано» дочекатись своєї черги та вказати на допущені помилки чи порушення в зауваженнях до акту перевірки, коли інспектор вже не зможе внести до нього зміни та доопрацювати його. Тоді всі допущені інспектором порушення будуть підставами для скасування результатів перевірки.
Не варто погоджуватись з результатами перевірки, коли до них є зауваження.
Звичайно, якщо в результаті податкової перевірки підприємство отримало довідку, а не акт, що свідчить про відсутність порушень, то це, швидше за все, щаслива випадковість, ніж правило.
Навіть, отримавши акт перевірки, в якому виявлені порушення не настільки серйозні, як ви очікували, не спішіть радіти. Адже висновки, викладені в акті перевірки, якщо до них не буде заперечень, а відповідне податкове повідомлення-рішення не буде оскаржено, можуть лягти в основну додаткових донарахувань чи кримінальних проваджень.
Детальніше наведені вище типові помилки, способи їхнього уникнення та заходи підготовки до податкових перевірок будуть розкриті в наступних матеріалах.