3 вересня 2020 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу проєкт Закону № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки».
Метою створення такого бюро є ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки. Тобто законодавець у такий спосіб вирішив створити єдиний орган, який займатиметься розслідуванням економічних злочинів.
Адже зараз в Україні існує декілька органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. І можна зробити припущення, що саме їхня розбалансованість та низька ефективність є передумовою для створення Бюро економічної безпеки України.
Про головні аспекти роботи бюро та його вплив на бізнес розповів Mind Денис Овчаров, адвокат, партнер ЮК Legal House.
В Україні за останні п’ять років створено декілька принципово нових за своїми завданнями правоохоронних органів. Вони покликані розкривати і здійснювати розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в ієрархії державних службовців нашої країни.
Тому створення чергового правоохоронного органа, який буде наділений спеціальними повноваженнями, не може залишитися осторонь інтересів суспільства.
Головним завданням держави залишається створення нового правоохоронного органа з урахуванням тих помилок, які не дозволили ефективно виконувати свої завдання іншим слідчим органам. Це стосується порядку конкурсного відбору та призначення керівників та їхніх заступників, розмежування підслідності справ, які вони розслідують, повноважень оперативно-технічних підрозділів та питань їхнього матеріально-технічного забезпечення.
У проєкті зазначається, що бюро є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
Також у проєкті визначаються завдання, принципи та повноваження бюро, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників.
Стаття 8 законопроєкту визначає доволі широкий перелік повноважень бюро, зокрема:
Звичайно, у ст. 8 законопроєкту наведено більш детальний перелік, але вищезазначені повноваження, дають нам зрозуміти головні аспекти та напрями діяльності бюро саме як органу досудового розслідування.
Окремої уваги заслуговують повноваження бюро у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення.
Отже, Бюро економічної безпеки України в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує банки (бази) даних та створює на їхній основі на базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій єдину аналітико-інформаційну систему Бюро економічної безпеки України та здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу.
Але на що потрібно звернути увагу, так це на те, що бюро здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим законом.
Порядок обміну інформацією, зокрема оперативною, проведення спільних заходів між бюро та державними органами, що відповідно до Закону здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має бути встановлено спільними наказами бюро та відповідних органів, та/або органів, що забезпечують нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.
Як вбачається з положень ст. 13 законопроєкту, очолюватиме бюро директор, який призначається на посаду президентом України за поданням комісії з проведення конкурсу. На мою думку, призначення директора бюро на підставі указу президента в майбутньому може викликати певні суперечності.
Адже 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що призначення А. Ситника директором НАБУ на підставі указу президента, не входить до повноважень глави держави та робить таке призначення незаконним. І це створює певний правовий вакуум у діяльності також новоствореного правоохоронного органа, який потрібно наповнювати новим юридичним змістом.
Якщо спиратися на таку аналогію, то в майбутньому указ про призначення директора бюро також можуть визнати неконституційним. І це одне з головних завдань законодавців – не допустити подібного колапсу в діяльності правоохоронного органу.
На службу до бюро прийматимуться на конкурсній основі в добровільному порядку громадяни України.
Бюро реалізовуватиме покладені на нього обов’язки через підрозділи детективів, дізнання, інформаційно-аналітичні та оперативно-технічні служби.
Майбутнє бюро не матиме такої розгалуженої структури, яка є у НАБУ, до складу якого можуть входити підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні підрозділи.
Особи, які не мають досвіду роботи в державних органах на посадах, пов’язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, проведенням досудового розслідування, після проходження конкурсу на посаду детектива проходять обов’язкове стажування в бюро строком від трьох до шести місяців.
Отже, як ми бачимо, щоб стати детективом бюро необхідно буде пройти конкурс, за результатами якого призначатимуть осіб на посаду. Для нашої держави проходження подібних конкурсів при створенні нового правоохоронного органу не є чимось новим.
Проведення таких конкурсів мають за мету уникнути корупційної складової та домогтися конкуренції між кандидатами на зайняття посади. Але, як показує практика, не завжди вакантні посади займають справжні професіонали.
У прикінцевих положеннях законопроєкту вносяться певні зміни до Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) стосовно діяльності бюро.
Зміни в ст. 38 КПК:
Законопроєкт зазначає, що до органів досудового розслідування належать підрозділи органів Бюро економічної безпеки України.
Зміни в ст. 41 КПК:
До ч. 1 ст. 41 КПК вносяться зміни, у яких зазначається, що забороняється доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності бюро.
Зміни в ст. 216 КПК:
Також у законопроєкті деталізується підслідність та перелік статей, які можуть розслідуватися детективами бюро. Зокрема, це
Зміни в ст. 236 КПК:
Запропоновані зміни до цієї статті передбачають, що бюро зможе здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Тобто законопроєкт пропонує наділити бюро можливістю особисто проводити НСРД. Зараз таку можливість мають тільки уповноважені підрозділи органів Національної поліції, та органів безпеки.
На мою думку, наділення такими повноваженнями бюро може призвести до додаткового тиску на керівників бізнесу, наприклад, детективи бюро зможуть отримати необхідну інформацію з вашого мобільного телефону (фото, відео, листування в месенджерах тощо).
Прийнятий у першому читанні законопроєкт передбачає створення нового органу, який здійснюватиме розслідування економічних злочинів.
Позитивні моменти
Негативні моменти
Отже законопроєкт має як позитивні, так і негативні моменти, але не будемо забувати, що він був прийнятий лише в першому читанні, що означає в майбутньому внесення певних змін до його кінцевої редакції, а тому до обговорення цього законопроєкту повинні долучатися не лише правоохоронці, а і представники наукових кіл та правозахисники.